Чому це важливо знати:

• ЧМТ залишається однією з провідних причин інвалідизації та смертності серед осіб працездатного віку, а рання та точна діагностика значно підвищує шанси пацієнтів на повне одужання
• Правильна інтерпретація результатів нейровізуалізації дозволяє визначити оптимальну тактику лікування та запобігти розвитку ускладнень у пацієнтів з ЧМТ

Клінічні “пастки” для лікарів:

• “Легка” ЧМТ не означає відсутність загрози. Пацієнти з мінімальною неврологічною симптоматикою можуть мати серйозні ушкодження. Важливо враховувати ризики навіть при “незначних” травмах, особливо у літніх пацієнтів, пацієнтів з супутньою патологією
• “Нормальний” вигляд початкової КТ або наявність малопомітних для лікарів-клініцистів змін не виключають можливості розвитку загрозливої ЧМТ. У деяких випадках такі стани можуть розвиватися поступово
• “Світлий проміжок”. Після травми у пацієнта може спостерігатися тимчасове покращення свідомості перед різким погіршенням стану, на що потрібно зважати обов’язково. Не можна легковажити ризики й наслідки короткочасного покращення стану після ЧМТ
• Пропущені вторинні ускладнення. Набряк головного мозку, що прогресує, гідроцефалія або відтерміновані гематоми можуть розвиватися через кілька годин чи діб після травми. Пацієнти потребують динамічного спостереження
• Пропущені дрібні або атипові переломи. Переломи основи черепа, орбіти або скроневої кістки можуть бути малопомітними на КТ, але мати серйозні наслідки, як-от: лікворея, ушкодження судин чи нервів тощо
• Недооцінка бойових травм. Вибухова або уламкова травма може мати комбіновані пошкодження м’яких тканин, кісток і внутрішньочерепних структур, що потребує комплексного підходу до діагностики та лікування

Практичні навички, якими оволодіє лікар на майстер-класі:

• Алгоритм ургентної діагностики ЧМТ: оцінка необхідності застосування інструментальної діагностики, вибір методу, показання для проведення КТ, критерії необхідності повторних досліджень
• Оцінювання КТ-зображень при черепно-мозковій травмі, розпізнавання типових змін при ЧМТ
• Диференційна діагностика травматичних уражень головного мозку: розрізнення різних типів змін та їх прогностичне значення
• Виявлення “пасток” у діагностиці ЧМТ. Розпізнавання небезпечних станів, які можуть маскуватися на початкових етапах (світлий проміжок, відтерміновані ускладнення, приховані переломи тощо)

Програма заходу:

Візуалізація травматичної патології головного мозку – первинні пошкодження:

• Актуальність проблеми ЧМТ в структурі травматичних ушкоджень
• Класифікація ЧМТ
• Вибір методу діагностики при ЧМТ
• Відкрите питання: кому проводити КТ при легкій ЧМТ. Критерії відбору пацієнтів
• Повторна КТ у пацієнтів з ЧМТ: кому показана
• Прогностична цінність КТ-діагностики у пацієнтів з ЧМТ
• Патофізіологія ушкоджень мозку. Первинні пошкодження
• Екстрааксіальні ушкодження (епідуральна гематома, субдуральна гематома, САК) – семіотика, диференційна діагностика
• Інтрааксіальні ушкодження (забої головного мозку, внутрішньомозкові гематоми, травматичне аксональне пошкодження) – патофізіологія, особливості візуалізації
  

Діагностика вторинних ушкоджень при травмі головного мозку. Післяопераційна візуалізація у пацієнтів з ЧМТ:

• Поняття вторинного пошкодження головного мозку при ЧМТ. Патофізіологічні механізми
• Роль радіолога – на що маємо звернути увагу, аби не пропустити стани, що загрожують життю? Клінічне значення вчасної діагностики вторинних ушкоджень
• Різновиди вклинень головного мозку, їх візуалізація та клінічне значення. Вторинні пошкодження стовбура головного мозку
• Вторинна ішемія головного мозку при ЧМТ
• Гідроцефалія як наслідок травм головного мозку – патофізіологія, семіотика
• Післяопераційна візуалізація пацієнтів з ЧМТ – очікувані та несподівані знахідки
• “Хронічні” наслідки ЧМТ: що відбувається і візуалізується у віддаленому періоді? Чому можна запобігти завдяки адекватній діагностиці та лікуванню в гострому?