Холодові аглютиніни як причина лабораторних артефактів: клінічний випадок з практики лабораторної медицини

У щоденній практиці лікаря лабораторної діагностики та гематолога автоматизований загальний аналіз крові (ЗАК) є одним з ключових інструментів оцінки стану пацієнта. Водночас низка переданалітичних та аналітичних чинників може призводити до хибних результатів, що потенційно впливають на клінічні рішення. Одним із таких чинників є холодові аглютиніни.
У спеціальному випуску журналу Biochemia Medica автори з Туреччини описали показовий клінічний випадок, який демонструє, як холодові аглютиніни можуть викликати суттєву невідповідність між показниками гематокриту та гемоглобіну.

Клінічний контекст

70-річна жінка з анамнезом цереброваскулярних захворювань та ревматоїдного артриту проходила рутинне лабораторне обстеження. Кількість лейкоцитів і тромбоцитів залишалась у межах норми, однак було виявлено виражену дискордантність між рівнем гемоглобіну та гематокриту.

Згідно з базовими клінічними принципами, значення гематокриту зазвичай приблизно відповідає потрійному значенню гемоглобіну. У цьому випадку співвідношення було суттєво порушене, що стало приводом для детального лабораторного аналізу.

Пошук причини: від гемолізу до холодових аглютинінів

Першочергово було запідозрено гемоліз, однак повторно відібраний зразок без ознак гемолізу та ліпемії не лише не вирішив проблему, а зробив її ще більш очевидною. Це змусило лабораторну команду розглянути наявність холодових аглютинінів.

Проведення титрації підтвердило їх присутність: аглютинація еритроцитів зберігалася до розведення 1:64 і повністю зникала після інкубації зразка при температурі 37 °C, що є характерною ознакою холодових аглютинінів.

Мікроскопія мазка периферичної крові додатково виявила кластери злиплих еритроцитів.

Вплив на показники загального аналізу крові

Автори продемонстрували, що холодові аглютиніни призводять до:

• хибного зниження кількості еритроцитів;
• значного підвищення MCV;
• різкого зростання MCH та MCHC;
• заниження гематокриту.

При цьому рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів і тромбоцитів залишались стабільними, що має важливе діагностичне значення.

Ці зміни пояснюються принципом роботи автоматичних гематологічних аналізаторів, які використовують імпедансний метод підрахунку клітин. Агреговані еритроцити або враховуються як одна клітина, або взагалі виключаються з підрахунку, що спотворює результати.

Роль переданалітичного етапу

Особливу увагу в статті приділено умовам транспортування зразка. У зимовий період кров, відібрана вдома, піддавалась впливу низької температури під час доставки до лабораторії. Коли ж зразок транспортували у теплому середовищі та аналізували одразу після забору, результати ЗАК нормалізувались.

Повторне охолодження зразка знову призводило до появи лабораторних артефактів.

Практичні висновки для клініцистів і лабораторій

Автори наголошують на кількох ключових моментах:

• холодові аглютиніни можуть суттєво спотворювати показники еритроцитарної ланки;
• низький гематокрит за нормального або відносно стабільного гемоглобіну має насторожувати;
• підігрів зразка до 37 °C може усунути аналітичні артефакти;
• діагностика анемії лише на підставі гематокриту може бути хибною.

Чому це важливо

Цей клінічний випадок є показовим прикладом того, як лабораторний феномен без належної інтерпретації може призвести до помилкового клінічного висновку. Для гематологів і лікарів лабораторної діагностики це ще раз підкреслює важливість контролю переданалітичного етапу та міждисциплінарної взаємодії.

Джерело

Ercan Ş., Çalışkan M., Koptur E.
Mismatch between hematocrit and hemoglobin values: the effects of cold agglutinin on complete blood count.
Biochemia Medica. 2014;24(3):391–395.
DOI: 10.11613/BM.2014.042
Стаття є відкритою (Open Access).