Метаболічні порушення при ожирінні: від лабораторних показників до збалансованого харчування

Чому це важливо знати:

• в Україні майже 25% дорослого населення страждає на ожиріння, з щорічним приростом 0.5-1%. Це створює значне навантаження на систему охорони здоров’я та вимагає від лікарів комплексного підходу до діагностики та лікування
• метаболічні порушення при ожирінні є основним фактором розвитку цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань та жирової хвороби печінки. Своєчасна діагностика та корекція метаболічних порушень знижує ризик розвитку цих захворювань на 40-60%
• персоналізований підхід до діагностики та лікування метаболічних порушень стає стандартом сучасної медицини. Впровадження новітніх протоколів діагностики та лікування підвищує ефективність терапії на 30-45%

Клінічні “пастки” для лікарів:

• призначення однакового протоколу обстеження всім пацієнтам з ожирінням без урахування їх індивідуальних метаболічних особливостей та супутніх захворювань
• недооцінка важливості або неправильна інтерпретація ключових лабораторних показників (інсулінорезистентність, ліпідний профіль, маркери запалення), що призводить до неефективного лікування
• фокусування лише на зниженні ваги без корекції метаболічних порушень та врахування харчової поведінки пацієнта

Практичні навички, якими оволодіє лікар на майстер-класі:

• створення персоналізованих протоколів діагностики та лікування відповідно до міжнародних рекомендацій та стандартів
• впровадження сучасних методів лабораторної діагностики в щоденну практику з урахуванням їх клінічної та економічної ефективності
• розробка індивідуальних планів харчування на основі доказових даних та метаболічного профілю пацієнта

Програма заходу:

 Персоналізована нутриціологія в клінічній практиці: від метаболічного профілю до індивідуального протоколу (Аліна Олійник):

• Роль харчування в патогенезі ожиріння
  • Огляд причин ожиріння
    • Вплив різних видів дієт на розвиток ожиріння
    • Зв’язок між харчуванням і метаболізмом
• Нутриціологічна діагностика
  – Антропометрія
  – Аналіз складу тіла
  – Аналіз харчової поведінки
  – Методи оцінки харчового щоденника
  – Комплексна оцінка харчового статусу
  – Огляд основних показників харчового статусу
  – Психологічні аспекти харчування
  – Ідентифікація тригерів переїдання
  -Лабораторна діагностика
  – Ключові аналізи для пацієнтів з ожирінням
  – Результати та їх інтерпретація
  -Базові концепції енергетичного балансу
  – Витрати та споживання енергії
  – Вплив фізичної активності
  – Розрахунок енергетичного балансу
  – Методи розрахунку
  – Визначення калорійних потреб
  – Розрахунок та його вплив на вибір дієти
  – Вибір правильного співвідношення нутрієнтів

Відповіді на запитання учасників

Лабораторна діагностика при ожирінні: від рутинних показників до предикторів успішного лікування (Юлія Лозовська)

Актуальність проблеми ожиріння в сучасному світі
Статистика поширеності метаболічних порушень серед пацієнтів з ожирінням

• Оптимізація діагностичного процесу
• Патофізіологічні основи метаболічних порушень при ожирінні:
• Причини розвитку інсулінорезистентності
  • Роль вісцерального жиру у метаболічних порушеннях
  • Регуляторна роль адипокінів у метаболічних процесах
  • Особливості ліпідного обміну при ожирінні
• Ключові лабораторні маркери:
  • Показники вуглеводного обміну (глюкоза натще, HbA1c, інсулін, HOMA-IR)
  • Ліпідограма (детальний аналіз фракцій)
  • Маркери запалення (СРБ, фібриноген, ФНП-α)
  • Гормональні показники (лептин, адипонектин)
  • Печінкові проби та їх значення
• Інноваційні біомаркери:
  • Генетичний скринінг проблеми
  • Інноваційні маркери при ожирінні
  • Роль мікробіому у розвитку метаболічних порушень
  • Перспективні напрямки досліджень
• Клінічна інтерпретація результатів:
  • Алгоритм оцінки метаболічного статусу
  • Кореляція лабораторних показників з клінічними проявами
  • Практичні кейси з розбором результатів
  • Типові помилки в інтерпретації
• Практичні рекомендації:
  • Оптимальний набір досліджень для різних груп пацієнтів
  • Частота моніторингу показників
  • Економічна ефективність різних підходів до діагностики
  • Індивідуалізація підходу до лабораторного моніторингу