Медичні аспекти вагітності після 35 років: ризики та профілактика ускладнень

В останні десятиліття спостерігається тенденція до відтермінування народження першої дитини, і вік матерів продовжує зростати. За даними Євростату, середній вік народження першої дитини в Європі у 2021 році становив 29,4 роки, найбільший вік був у італійок, іспанок а саме 31 рік і старше,  а в Україні він коливається в межах 27-30 років. Зміни в соціальному, економічному та культурному контексті, а також медичні аспекти значно впливають на ці тенденції. Проблеми зі здоров’ям, обмежений доступ до медичних послуг та зміни в репродуктивному здоров’ї є важливими чинниками, що визначають репродуктивні стратегії жінок.

Мета цієї статті — дослідити медичні аспекти вагітності у жінок старше 35 років, визначити основні ризики та стратегії профілактики ускладнень. Після 35 років ризики для матері та дитини значно зростають, включаючи підвищений шанс викидня, передчасних пологів і генетичних аномалій. Однак розвиток репродуктивної медицини, зокрема екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), генетичного тестування та заморожування яйцеклітин, дає жінкам більше можливостей для безпечного планування материнства. Окрім того, індивідуальний підхід до ведення вагітності є важливим для зниження медичних ускладнень та забезпечення здоров’я матері й дитини.

Отже, вивчення ризиків та медичних підходів до вагітності після 35 років є важливим для покращення результатів вагітності та зменшення ускладнень завдяки використанню інноваційних методів репродуктивної медицини.

Ключові слова:  вагітність після 35, ризики вагітності, гестаційний діабет, прееклампсія, кесарський розтин, генетичні аномалії

Основні ризики вагітності після 35 років

У своїх дослідженнях  Further Areas , Women’s and Children’s Health, Saed M. Ziadeh акцентували увагу на таких ризиках як підвищений ризик ожиріння, гіпертензії, передчасного розриву плодових оболонок, малої ваги тіла відповідно до гестаційного віку плода, збільшену потребу у кесарському розтині і, відповідно в подальшому, збільшену частоту в потребі надання допомоги у відділеннях інтенсивної терапії та реанімації. 

ACOG (Американський коледж акушерів і гінекологів) також підтверджує, що вагітність для осіб старше 35 років є визначеним фактором, потребує великої уваги як з з боку медичних працівників, так і з боку родини, але наголошує на необхідності враховувати фактори ризику та наявність супутніх патологічних станів матері, які можуть мати вплив під час вагітності як на матір, так і на плід. 

• Ризик генетичних аномалій та хромосомних вад також збільшується пропорційно віку жінки. Це залежить не лише від кількості ооцитів, а від гормонального балансу жінки, навіть при ідеальному дотриманні правильного способу життя, задовільних умов навколишнього середовища та уникнення стресових ситуацій, адже зменшується як кількість ооцитів, так і їхня якість. Це доводить той факт, що частота негативних результатів вагітностей була більшою у цій віковій групі як при природніх способах вагітності, так і при екстракорпоральному заплідненні, навіть при попередньо хорошій якості ембріонів. 

При цьому не всі хромосомні чи генетичні аномалії пов’язані з віком матері на момент вагітності. Деякі не мають залежності від віку, а деякі пов’язані з батьком. 

Ось так демонструє ACOG Хромосомні аномалії у другому триместрі вагітності залежно від віку матері на момент пологів

• Гестаційний діабет – стан , при якому порушується механізм утилізації глюкози під час вагітності. Зазвичай розвивається після 28 тижня вагітності. Надмірна маса тіла, прееклампсія, гестаційний діабет при попередній вагітності та сімейна схильність до цієї проблеми є факторами ризику розвитку гестаційного діабету, який в свою чергу може призводити до низки наслідків, таких як спонтанний аборт, ретинопатія, вроджені аномалії розвитку, надмірна вага плоду, що утруднює можливість природніх пологів. 

Скринінг і діагностика гестаційного цукрового діабету:

Згідно з Наказом МОЗ України від 15.07.2011 № 417, усім вагітним жінкам на терміні 24-28 тижнів слід пройти двогодинний пероральний тест на толерантність до глюкози з дозою 75 г глюкози. Окрім того, при наявності факторів ризику необхідно провести вимірювання рівня глюкози в крові натще або в будь-який інший час при першому зверненні на облік за вагітністю. Якщо результат аналізу виявляється нормальним, тест на глюкозу слід повторити у період 24-28 тижнів вагітності.

         Згідно з рекомендаціями IADPSG, для встановлення діагнозу   гестаційного цукрового діабету достатньо, щоб хоча б один із наступних критеріїв був перевищений: рівень глюкози натще >5,1 ммоль/л; рівень глюкози через годину після проведення перорального тесту на толерантність до глюкози (ПТТГ) >10 ммоль/л; рівень глюкози через дві години після ПТТГ >8,5 ммоль/л.

• Прееклампсія та гіпертонічні порушення:

          Ось, що говорить про це ACOG:  “ Ми рекомендуємо щоденний прийом низьких доз аспірину для зменшення прееклампсії у вагітних осіб віком від 35 років за наявності принаймні одного іншого помірного фактора ризику. (КЛАС 1Б)”  ACOG, SMFM та USPSTF зійшлися на думці, що вагітним з високим ризиком прееклампсії рекомендовано починати терапію аспірином у дозуванні 81 мг/день між 12 та 16 тижнями гестації та продовжувати щодня до пологів

Фактори ризику прееклампсії включають:

1. Історія прееклампсії: Жінки, у яких вже була прееклампсія, мають вищий ризик.
2. Хронічна гіпертонія: Підвищений артеріальний тиск перед вагітністю.
3. Діабет: Прегестаційний діабет типу 1 або 2.
4. Захворювання нирок: Історія захворювань нирок.
5. Аутоімунні захворювання: Наприклад, системний червоний вовчак.
6. Багатоплідна вагітність: Вагітність з більше ніж одним плодом.
7. Ожиріння: Надмірна вага.
8. Перша вагітність: Вагітність у жінок молодших 20 або старших 40 років

• Психологічні аспекти вагітності: 

         Психо-емоційні зміни під час вагітності у жінок старше 35 років можуть бути вираженими через різноманітні фактори, такі як зміни в гормональному фоні, підвищена тривожність і більша схильність до депресії. Вік часто супроводжується додатковими стресами, такими як балансування між кар’єрою, особистим життям та турботами про здоров’я, що може посилювати емоційний стрес. Однак, багато жінок старше 35 років мають більше життєвого досвіду, що дозволяє їм краще справлятися з труднощами, хоча це не завжди гарантує відсутність емоційних проблем. Підвищений ризик ускладнень вагітності може викликати тривогу щодо здоров’я матері та дитини. Також на психологічний стан можуть впливати зовнішні фактори, такі як підтримка партнера чи родини. Психо-емоційні зміни варто враховувати під час медичного спостереження, щоб своєчасно виявити та коригувати будь-які психологічні труднощі.

• Передчасні пологи та маловагові діти: Ризик передчасних пологів і народження маловагових дітей. MedicalNewsToday [8] опублікували статтю, в якій заперечили малу вагу новонароджених як таку, що пов’язана з віком матері, відмітивши в ній велику кількість позитивних моментів для матерів, що народжують у віці після 30 років, а малу вагу дитини при народженні пов’язали з низкою інших можливих факторів ризику.

• Частота потреби у проведенні кесарського розтину залежить не стільки від віку, скільки від початкового стану вагітної. Близько 40% жінок мають потребу саме у КС. Хоча це збільшує ризик материнської смертності та захворюваності, все ж, плановий КС є кращим вибором для матері та дитини за наявності показань. За інших випадків, вік старше 35 років не є протипоказом до природних пологів. 

Профілактика ускладнень та поради щодо вагітності після 35 років

Профілактика ускладнень при вагітності після 35 років є важливою складовою ведення вагітності для жінок старше цього віку, оскільки вони мають вищий ризик розвитку різних медичних проблем. Ось основні напрямки профілактики:

1. Регулярне медичне спостереження. Жінки старше 35 років повинні частіше відвідувати лікаря для контролю здоров’я матері та дитини. Це включає регулярні обстеження, аналізи та моніторинг стану плоду. А найперше – планування вагітності, яке потрібно обговорити з вашим лікарем. Визначте можливі дефіцити вітамінів та відновіть їх запас в організмі. Ще до початку вагітності варто почати прийом фолієвої кислоти, вітаміну Д. Варто з’ясувати вакцинальний статус та вакцинуватися за потреби до вагітності.
   
2. Раннє виявлення ускладнень. Важливо своєчасно виявляти такі ускладнення, як прееклампсія, діабет вагітних, гіпертонія, а також генетичні аномалії (наприклад, синдром Дауна). Для цього рекомендуються регулярні аналізи крові, сечі, а також ультразвукові дослідження.
   
3. Збалансоване харчування. Вагітним жінкам старше 35 років необхідно дотримуватися здорового харчування, багатого на вітаміни, мінерали та білки, що сприяють нормальному розвитку плоду та підтримці здоров’я матері.
   
4. Фізична активність. Помірне фізичне навантаження, таке як прогулянки на свіжому повітрі або спеціальні вправи для вагітних, допомагає підтримувати нормальну вагу, зменшити стрес і покращити кровообіг.
   
5. Контроль ваги. Жінкам старше 35 років важливо контролювати свою вагу протягом вагітності, щоб зменшити ризик ускладнень, таких як гестаційний діабет або прееклампсія.
   
6. Психоемоційний стан. Вагітність у старшому віці може бути стресовою, тому важливо підтримувати емоційний баланс через консультації з психологом, підтримку близьких, а також адекватне планування та підготовку до пологів.
   
7. Спільне планування з лікарем. Жінки після 35 років повинні разом з лікарем розробити індивідуальний план ведення вагітності, враховуючи всі можливі ризики та обставини.
   

Висновки: 

Незважаючи на підвищені ризики, Further Areas , Women’s and Children’s Health, Saed M. Ziadeh [3] наголосили на тому, що ці ризики є керованими і в результатах своїх досліджень вказали, що співвідношення перинатальної смертності у порівнюваних групах (жінки 25-49 років і жінки старшого віку) майже не відрізнялася, а материнська смертність взагалі була відсутня. 

Враховуючи індивідуальні ризики, розробляється план для кожної вагітної, відповідно до її потреб, чи то можливий гестаційний діабет чи підвищений ризик прееклампсії чи інші питання.

Важливо пам’ятати, що кожна вагітність унікальна, тому індивідуальний підхід до профілактики та лікування є найефективнішим.