Оцінка пасивної рухливості суглобів у пацієнтів після інсульту: можливості ультразвукової еластографії зсувної хвилі

Проблема точного вимірювання опору пасивному діапазону рухів у реабілітації після інсульту залишається актуальною через відсутність об’єктивних методів, що ускладнює клінічні рішення, спрямовані на визначення пріоритетності факторів, які впливають на рухову дисфункцію. Це особливо важливо на пізніх етапах відновлення, коли пацієнти часто стикаються з гіпертонусом та атрофією м’язів, що ускладнює досягнення нормального діапазону рухів.

Зниження активності руки після інсульту призводить до вторинних змін в опорно-руховому апараті, таких як атрофія м’язів та зміни в механічних властивостях тканин, що підвищують опір суглобів. Це може призводити до порушень рухливості, зокрема в гомілковостопному та ліктьовому суглобах.

Наразі існуючі методи оцінки пасивного крутного моменту суглобів обмежуються лабораторними умовами, що утруднює застосування їх у клінічній практиці. Одним з перспективних інструментів є ультразвукова еластографія зсувної хвилі, яка дозволяє об’єктивно оцінювати механічні властивості м’язів, такі як їх пружність і жорсткість, що безпосередньо впливає на опір при рухах суглобів.

Ультразвукова еластографія вже довела свою ефективність у клінічних умовах при оцінці стану м’язів у пацієнтів з геміпарезом, спричиненим інсультом. Метод дозволяє отримати точні дані про м’язову жорсткість та механічні властивості суглобів, що можуть бути використані для покращення діагностики та корекції реабілітаційних підходів.

Дослідження, проведене в рамках нещодавнього наукового проєкту, показало, що швидкість зсувної хвилі в м’язах, зокрема двоголового м’яза плеча, корелює з пасивним крутним моментом суглоба, що може стати основою для об’єктивної оцінки механічних змін в тканинах. Зокрема, у пацієнтів з паретичними кінцівками спостерігається значно вищий крутний момент і швидкість зсувної хвилі порівняно з непаретичними кінцівками.

Для цього дослідження було використано 12 осіб, які перенесли хронічний інсульт. Учасники проходили обстеження за допомогою електроміографії (ЕМГ) та ультразвукової еластографії зсувної хвилі для визначення механічних властивостей м’язів у різних положеннях ліктьового суглоба. Отримані дані свідчать про важливість врахування кута суглоба при аналізі механічних характеристик м’язів та суглобів.

Для клінічної практики це відкриває нові можливості для об’єктивної оцінки фізіологічних змін у пацієнтів після інсульту, що дозволить більш точно вибирати методи реабілітації та корекції рухових функцій.

Детальніше ознайомитись з результатами дослідження можна за посиланням: Оцінка пасивної рухливості суглобів за допомогою ультразвукової еластографії зсувної хвилі.

Таким чином, ультразвукова еластографія зсувної хвилі є перспективним методом для покращення оцінки стану пацієнтів та розробки нових реабілітаційних стратегій, спрямованих на відновлення рухових функцій після інсульту.