Мозолисте тіло (corpus callosum, МТ) — це найбільша структура білої речовини головного мозку, що складається з понад 200 мільйонів аксонів. Воно з’єднує праву і ліву півкулі мозку, забезпечуючи передачу сенсорної, моторної та когнітивної інформації між ними. Завдяки мозолистому тілу людина здатна до інтегрованого сприйняття, координації рухів, складного мовлення та високого рівня мислення. Порушення його розвитку можуть мати значні клінічні наслідки.
В нормі МТ виглядає ось так:
Агенезія мозолистого тіла (АМТ) — це одна з найпоширеніших вроджених аномалій головного мозку, що може виявлятись як ізольовано, так і в поєднанні з іншими вадами розвитку. У діагностиці цих станів провідну роль відіграє нейровізуалізація. Особливо важливе значення має нейросонографія — неінвазивний метод дослідження мозку, який широко використовується у новонароджених і дітей до одного року життя, коли тім’ячка ще не закриті. Рання діагностика АМТ дає змогу краще планувати подальше спостереження, мультидисциплінарний супровід і родинне консультування.
Агенезія мозолистого тіла: спектр аномалій
АМТ може бути повною, частковою або атиповою. При повній агенезії мозолисте тіло повністю відсутнє. Часткова агенезія (гіпоплазія) характеризується формуванням передніх відділів (наприклад, заднього коліна та переднього тіла), тоді як задні сегменти не розвинені. При атиповому розвитку мозолисте тіло може мати фрагментовану або зміщену будову, що не відповідає типовій анатомічній послідовності.
При голопрозенцефалії зміни мозолистого тіла мають нетиповий характер — може бути збережений валок за відсутності тіла або коліна. У випадках середнього міжпівкульного зрощення, яке є варіантом голопрозенцефалії, іноді візуалізуються лише коліно та валок. Псевдомозолисте тіло може утворюватися через гіпертрофію гіпокампальної спайки, яка імітує задні відділи мозолистого тіла. Вторинне руйнування МТ спостерігається внаслідок поренцефалії, шизенцефалії або хірургічних втручань (наприклад, транскаллозального доступу до шлуночків).
Агенезія мозолистого тіла:
Супутні церебральні аномалії
АМТ часто поєднується з іншими вадами розвитку: міжпівкульними кістами, внутрішньочерепними ліпомами, порушеннями міграції нейронів (нейрональні гетеротопії, лісенцефалія, пахігірія, шизенцефалія). Такі комбінації можуть значно погіршувати клінічний прогноз і вимагають комплексного підходу до діагностики та лікування.
Методи візуалізації: роль нейросонографії у новонароджених і дітей до року
Нейросонографія є методом вибору для первинної оцінки структур головного мозку у новонароджених до закриття великого тім’ячка. Вона дозволяє провести неінвазивну оцінку стану мозолистого тіла в сагітальній, корональній та аксіальній проекціях. Ультразвук може чітко показати повну або часткову відсутність МТ, наявність супутніх вад (наприклад, паралельне розташування бокових шлуночків, міжпівкульні кісти, гідроцефалію, кольпоцефалію).
Переваги нейросонографії включають доступність, мобільність апаратури, можливість багаторазового обстеження без опромінення, що особливо важливо в умовах неонатальної реанімації. Зображення в сагітальній площині є ключовими для підтвердження дисгенезії МТ.
Антенатальна діагностика
Агенезія мозолистого тіла може бути виявлена ще до народження — з 16–20 тижня вагітності за допомогою ультразвукового дослідження плода. Характерними ознаками є паралельне розташування бокових шлуночків, кольпоцефалія та підвищене положення третього шлуночка. МРТ плода використовується для підтвердження знахідок УЗД та виявлення супутніх змін.
Комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія
КТ, хоча й менш інформативна, ніж МРТ, може візуалізувати характерні особливості АМТ — паралельні шлуночки, міжпівкульну щілину, міжпівкульні кісти. При використанні контрасту можливе уточнення анатомічних особливостей багатокамерних кіст.
МРТ є золотим стандартом у діагностиці агенезії мозолистого тіла. В сагітальних T1-зважених зображеннях можна точно визначити ступінь дисгенезу, а також наявність супутніх аномалій ЦНС. У ретроспективному дослідженні Європейської робочої групи з нейросонографії (ENSO) у 11,2% випадків пренатально діагностованої ізольованої АМТ МРТ виявила додаткові зміни. Аналогічно, дослідження Сантірокко показало, що МРТ у третьому триместрі виявила додаткові внутрішньочерепні зміни у 15,2% випадків.
Висновок
Агенезія мозолистого тіла є складною патологією з широким спектром клінічних проявів та морфологічних варіантів. Нейросонографія новонароджених та дітей до одного року є незамінним інструментом ранньої діагностики цієї аномалії. Вона дозволяє виявити патологію ще до закриття тім’ячка, своєчасно розпочати додаткове обстеження та визначити подальшу тактику ведення пацієнта. Поєднання нейросонографії з магнітно-резонансною томографією підвищує точність діагностики, дозволяє виявити супутні аномалії та забезпечити комплексну допомогу дітям з дисгенезією мозолистого тіла.
