Ранній доступ Усі бали БПР на 2027 рік: лікарям 2 490 ₴, медсестрам 1 290 ₴ — до 01.12 Бали БПР на 2027 рік — від 1 290 ₴ → Обрати сертифікат →
Офіційний провайдер БПР № 2470

П’ять хвилин, які визначають хід судомного нападу

Медсестринство 4 хв читання
П’ять хвилин, які визначають хід судомного нападу

Біля ліжка пацієнта, у процедурному кабінеті, в коридорі лікарні людина раптом падає, тіло напружується, починаються рухи. Лікаря поруч немає. Часто першою на місці опиняється медична сестра, і саме її перші дії в наступні хвилини визначають, чим закінчиться епізод: звичайним нападом з відновленням чи ускладненням. Тут немає місця для імпровізації. Потрібен простий і відпрацьований алгоритм.

Курси для медсестер

Електронні курси LibraMed для медсестер — онлайн, у зручний час, з балами БПР.

Курси для медсестер

Що потрібно знати про напади

Не кожен напад виглядає як судоми. Сучасна класифікація поділяє напади за початком на фокальні, генералізовані та з невідомим початком. Генералізовані тоніко-клонічні напади це те, що більшість уявляє під словом «судоми»: втрата свідомості, напруження, ритмічні посмикування. Але є й безсудомні форми. Абсанс проявляється раптовою зупинкою, застиглим поглядом, відсутністю реакції на звернення на кілька секунд. Фокальний напад із порушенням свідомості нагадує дивну поведінку: автоматичні рухи губами, жування, блукання без мети.

Це важливо, бо сестра, яка очікує лише «класичних судом», може пропустити безсудомний напад або прийняти його за сплутаність чи втому. А довге спостереження за такими станами допомагає лікарю поставити діагноз.

Розпізнати і зафіксувати

З першої секунди медсестра стає свідком, чиї спостереження пізніше матимуть клінічну цінність. Тому одразу запам’ятовують або записують час початку. Далі фіксують, як почався напад (раптово чи з попередніх відчуттів, з якої частини тіла, чи був поворот голови й очей), які рухи спостерігаються (з одного боку чи з обох, напружені чи ритмічні), чи реагує пацієнт на звернення, як він дихає, чи є синюшність. Ці деталі лікар не відновить задним числом, а вони допомагають розрізнити типи нападів і причини.

Тривалість відраховують за годинником, а не «на око». У стресовій ситуації кілька хвилин здаються нескінченними, і оцінка часу сильно спотворюється.

Перші хвилини, практичний алгоритм

Алгоритм коротко виглядає так. Спочатку кличуть допомогу й фіксують час початку. Далі захищають пацієнта від травм: прибирають небезпечні предмети, підкладають м’яке під голову, послаблюють тісний одяг навколо шиї. Пацієнта не утримують і не обмежують рухів. Коли судомні рухи припиняються, його обережно повертають на бік, щоб слина чи вміст шлунка не потрапили в дихальні шляхи, і оцінюють дихання.

Якщо в кабінеті є ще хтось із персоналу, завдання розподіляють: одна людина залишається з пацієнтом і веде відлік часу, друга викликає лікаря чи реанімаційну бригаду, третя готує обладнання (кисень, відсмоктувач, глюкометр, набір для введення препаратів). Чітко названі ролі скорочують втрату часу. Нескоординований натовп, навпаки, його збільшує.

Помилки, які шкодять

Чимало дій, які здаються допомогою, насправді небезпечні. Не можна вкладати ложку чи будь-який предмет між зубами: це ламає зуби й травмує, а проковтнути язик неможливо. Не можна утримувати людину силою, бо можна пошкодити м’язи й суглоби. Не потрібно лити воду в рот, давати таблетки чи їжу під час нападу чи одразу після нього, адже це ризик аспірації. Не починають непрямий масаж серця лише через судоми, якщо пульс і дихання збережені. І не залишають пацієнта самого, поки свідомість не відновилася.

Поширені міфи живуть саме тому, що виглядають «активними». Справжня допомога під час судом виглядає скромно: захист, спостереження, правильне положення.

Затяжний напад та епілептичний статус

Більшість нападів проходять самі протягом кількох хвилин. Але напад, що триває понад п’ять хвилин, або серія нападів без відновлення свідомості між ними розглядається як невідкладний стан. Це епілептичний статус, який загрожує ураженням мозку, порушенням дихання та кровообігу. Чекати, що напад закінчиться сам, тут уже не можна.

У цій ситуації медсестра негайно сповіщає лікаря, готує кисень і відсмоктувач, забезпечує венозний доступ, якщо він передбачений, і вимірює рівень глюкози, бо гіпоглікемія є причиною судом, яку можна швидко усунути. Препарати першої лінії, зазвичай бензодіазепіни, вводять лише за призначенням лікаря та відповідно до протоколу закладу, із суворим дотриманням дози, шляху введення й моніторингу дихання. Після введення пильно стежать за диханням, адже бензодіазепіни можуть його пригнічувати.

Судоми припинилися, допомога триває

Закінчення рухів не означає завершення роботи. Пацієнт перебуває в постнападовому стані: він сонливий, дезорієнтований, може не пам’ятати події. Сестра оцінює життєві функції (частоту дихання, пульс, тиск, сатурацію), контролює глюкозу, спостерігає за відновленням свідомості й пильнує за тим, щоб пацієнт лежав на боці. Поступове покращання свідомості очікуване. Якщо свідомість не відновлюється за розумний час, посилюється порушення дихання або виникає повторний напад, це привід негайно сповістити лікаря.

Три ситуації, які варто розрізняти

Короткий напад, що тривав одну-дві хвилини. Дії: час, захист, бік, спостереження, повідомлення лікарю, документація. Пацієнт поступово приходить до тями, і найчастіше достатньо спостереження за станом.

Затяжні судоми, що тривають понад п’ять хвилин. Тут вмикається режим невідкладної допомоги: виклик лікаря, кисень, глюкоза, підготовка до введення препаратів за призначенням, моніторинг дихання.

Судоми припинилися, але свідомість не відновлюється. Це тривожна ситуація: потрібно виключити не виявлений безсудомний статус, гіпоглікемію, черепно-мозкову травму чи інше невідкладне ураження. Лікаря сповіщають негайно, а нагляд за пацієнтом не припиняють.

Документація й передача інформації

Добре оформлений запис нападу заощаджує лікарю час і допомагає обрати лікування. Фіксують час початку й закінчення, обставини, можливі провісники, характер рухів та їхню локалізацію, стан свідомості, дихання, наявність мимовільного сечовипускання чи прикусу язика, тривалість постнападового стану. Окремо записують, що зроблено і о котрій годині, які препарати введено за призначенням, як відреагував пацієнт, які були показники життєвих функцій і глюкози. Усе це передають лікареві усно й письмово, чітко та без здогадок.

Коротко про найважливіше

Напад не завжди виглядає як судоми, і медсестра має вміти розпізнавати різні форми. Перші дії прості: час, безпека, положення на боці, виклик допомоги. Напад понад п’ять хвилин чи серія без відновлення свідомості потребує невідкладних заходів, а препарати вводять лише за призначенням і протоколом. Після нападу спостереження продовжується, контролюють дихання, глюкозу й свідомість. Документація повинна бути точною. Відпрацювати цей алгоритм на ситуаціях, закріпити його та поставити запитання експерту можна на майстер-класі о 16:00. Реєструйтеся на сторінці майстер-класу, і до зустрічі!

Набирайте бали БПР з LibraMed

Онлайн-курси для лікарів і медсестер — у зручний час. Почніть з курсу за своєю спеціальністю або з безкоштовної події.

Курси для лікарівКурси для медсестерБезкоштовні події

Залиши свій відгук чи пропозицію

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *