
Заключення звучить спокійно: TAPSE в нормі, СТЛА помірно підвищена. А пацієнт має набряки, асцит і задишку при мінімальному навантаженні. Така розбіжність між цифрами й клінікою знайома багатьом, хто працює з ехокардіографією. Праве серце довго залишалося «забутою камерою», яку оцінювали двома-трьома показниками. Сьогодні підхід інший: праві відділи описують як систему, що адаптується, ремоделюється й нарешті декомпенсується. Завдання ехокардіографії полягає не в тому, щоб виміряти окремий параметр, а в тому, щоб визначити гемодинамічний фенотип.
Більше з кардіології
Курси LibraMed з кардіології та функціональної діагностики — з балами БПР.
Курси з кардіологіїЧому один показник не відповідає на запитання
Правий шлуночок будується інакше, ніж лівий. Він тонкостінний, має складну геометрію і добре пристосований до роботи в умовах низького опору легеневого русла. Якщо тиск у легеневій артерії зростає, шлуночок спершу компенсує, потім розширюється, потім втрачає функцію. Це послідовність адаптації, ремоделювання та декомпенсації, і різні показники можуть реагувати на неї на різних етапах.
Тому оцінка має бути багатопараметричною. У настановах Американського товариства ехокардіографії 2025 року про праві відділи серця прямо зазначено, що TAPSE корисний, але недостатній сам по собі: він вимірює рух, а не навантаження, і може занижувати функцію при поганому вирівнюванні променя та завищувати її при вираженій функціональній трикуспідальній регургітації чи зміненому навантаженні. Також у новій версії вимоги стали градованими, а не з єдиним порогом.
Виміри, з яких усе починається
Якісна оцінка починається зі стандартної, а точніше спеціалізованої, апікальної позиції з фокусом на правий шлуночок. Без неї легко отримати хибну дилатацію або недооцінити розмір. Вимірюють базальний, середній і поздовжній розміри шлуночка, товщину його стінки (гіпертрофія свідчить про хронічне перевантаження тиском), площу й об’ємний індекс правого передсердя та діаметр нижньої порожнистої вени з колабуванням. Типові технічні помилки: зміщений зріз, при якому шлуночок здається меншим або більшим, ніж є, та псевдодилатація внаслідок косого перерізу. Тож вимірюванню передує правильне зображення.
Систолічна функція, коли показники розходяться
Для оцінки функції користуються кількома інструментами: TAPSE, швидкість S′ на кільці трикуспідального клапана, фракційна зміна площі (FAC) та деформація (strain) вільної стінки чи всього шлуночка. Кожен має сильні й слабкі сторони. TAPSE та S′ відображають лише поздовжній рух базального відділу, FAC враховує площу, але залежить від якості зображення, strain чутливіший, але потребує якісної апаратури й досвіду.
Окрема проблема виникає, коли показники суперечать один одному, наприклад, TAPSE знижений, а FAC збережена. Тоді слід оцінити, чи не впливають вимірювання гемодинамічні умови: тяжка трикуспідальна регургітація, змінене післянавантаження, особливості геометрії шлуночка, стан після кардіохірургічного втручання. Цінним інтегральним показником є зв’язок шлуночка з легеневою артерією, який оцінюють співвідношенням TAPSE до систолічного тиску в легеневій артерії: він показує, чи відповідає скорочувальна здатність навантаженню.
Тиск чи об’єм
Перевантаження тиском і перевантаження об’ємом виглядають по-різному. При перевантаженні тиском типові гіпертрофія стінки шлуночка, D-подібна форма лівого шлуночка в діастолі та зміни форми потоку в легеневій артерії. При перевантаженні об’ємом переважають дилатація шлуночка і парадоксальний рух міжшлуночкової перегородки. Нерідко механізми співіснують, наприклад, при легеневій гіпертензії з вираженою трикуспідальною регургітацією, при шунтах чи клапанних ураженнях. Тому ехокардіографічний фенотип описують окремо від діагнозу, і саме він допомагає вирішити, куди рухатися далі.
Легенева гемодинаміка і ймовірність легеневої гіпертензії
Ключовий показник у скринінгу це максимальна швидкість трикуспідальної регургітації. За європейськими рекомендаціями ESC/ERS 2022, ймовірність легеневої гіпертензії оцінюють за швидкістю та додатковими ознаками. Швидкість, що не перевищує 2,8 м/с, за відсутності інших ознак відповідає низькій ймовірності, значення від 2,9 до 3,4 м/с проміжній, а понад 3,4 м/с високій. Додаткові ознаки поділяють на групи: шлуночки (розмір, форма перегородки), легенева артерія (час акселерації, форма спектра потоку) і нижня порожниста вена та праве передсердя. Лише поєднання кількох даних дозволяє надійно класифікувати ймовірність.
Окремо важливо розуміти, де закінчується можливість ехокардіографії. Для скринінгу й початкової оцінки вона придатна, але остаточний діагноз і розрізнення форм легеневої гіпертензії потребують катетеризації правих відділів серця. Саме вона дає змогу виміряти тиск у легеневій артерії, тиск заклинювання та легеневий судинний опір.
Прекапілярна чи посткапілярна
Наступне питання: де джерело проблеми. При посткапілярній гіпертензії, пов’язаній із захворюваннями лівих відділів серця, шукають ознаки підвищеного тиску наповнення лівого шлуночка: розмір лівого передсердя, співвідношення E/e′, особливості трансмітрального потоку. Для прекапілярної форми типовішим є перевантаження правих відділів без підвищення тиску зліва. Підозру на хронічну тромбоемболічну легеневу гіпертензію (ХТЕЛГ) варто мати, коли картина не пояснюється захворюванням лівого серця чи легень, і тоді застосовують подальшу візуалізацію.
Практичний алгоритм виглядає як послідовність: шлуночок, легенева гіпертензія, ліве серце, легені, ХТЕЛГ, наступна візуалізація. Він захищає від спокуси зупинитися на першому знайденому поясненні.
Трикуспідальна регургітація, що первинне
Трикуспідальна регургітація може бути причиною й наслідком. Первинна пов’язана з ураженням самого клапана, вторинна зі змінами правих відділів. Серед вторинних розрізняють передсердний фенотип, коли дилатація передсердя розтягує кільце, та шлуночковий, коли дилатований шлуночок зміщує папілярні м’язи, створює тракцію листків і порушує їхню коаптацію. Для оцінки тяжкості користуються стислою перетином струменя (vena contracta), методом PISA і розрахунком ефективної площі отвору, об’ємом регургітації, а також печінковим венозним потоком.
Є й пастка: при тяжкій регургітації з вільним потоком швидкість струменя може бути низькою, бо тиски в камерах вирівнюються, і розрахований систолічний тиск у легеневій артерії здається нижчим, ніж є насправді. Тому цифри не слід читати поза контекстом, а ехокардіографічний фенотип може підказувати, коли варто замислитися про раннє втручання.
Недостатність правого серця і венозний застій
Наприкінці лежить клінічне питання: правий шлуночок ще компенсує чи вже декомпенсував? Відповідь шукають у ознаках системного венозного застою. Це розширена нижня порожниста вена, зміни форми потоку у печінкових венах, портальна вена з пульсацією, внутрішньониркова венозна картина. Для систематизації використовують оцінку VExUS. Додаткові свідчення це асцит, гідроторакс та рідина в перикарді. Зв’язок між дисфункцією шлуночка, трикуспідальною регургітацією та застоєм допомагає зрозуміти, чому пацієнт з «пристойними» показниками має виражені симптоми.
Приклади, де одного показника замало
Кілька типових ситуацій добре ілюструють ідею. У пацієнта зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка й нормальним E/e′ може розвинутися тяжка правошлуночкова недостатність. Співвідношення E/e′ не завжди відображає тиск наповнення, тому причину шукають далі. У пацієнта з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду посткапілярна легенева гіпертензія може бути основною причиною перевантаження правих відділів. Підозра на прекапілярну форму чи ХТЕЛГ виникає, коли ознаки зліва відсутні. А розширений правий шлуночок при відносно збереженому TAPSE нагадує, що поздовжній рух базального відділу ще не вся функція.
Коротко про найважливіше
Праве серце не описують одним TAPSE і одним значенням тиску в легеневій артерії. Алгоритм оцінки можна звести до послідовності: розміри шлуночка й передсердя, функція, тип навантаження, легенева гемодинаміка, трикуспідальна регургітація, тиск у лівих відділах, системний венозний застій, причина та підсумковий гемодинамічний фенотип. Кожен крок має свої пастки: технічні, фізіологічні, методологічні. Розібрати їх на практичних прикладах, навчитися відрізняти компенсацію від декомпенсації та поставити запитання експерту можна на майстер-класі об 11:00. Реєструйтеся на сторінці майстер-класу, і до зустрічі!
Набирайте бали БПР з LibraMed
Онлайн-курси для лікарів і медсестер — у зручний час. Почніть з курсу за своєю спеціальністю або з безкоштовної події.
Курси для лікарівКурси для медсестерБезкоштовні події

