роль, обов’язки та стандарти безпеки пацієнта

Операційна медична сестра — це не просто асистент хірурга. Це професіонал, від компетентності, уважності та комунікативних навичок якого безпосередньо залежить результат кожної операції. Дослідження ВООЗ та численні систематичні огляди підтверджують: більшість запобіжних інтраопераційних ускладнень можуть бути попереджені саме завдяки злагодженій роботі операційної медичної сестри. У цій статті — доказово обґрунтований огляд ролі, ключових стандартів та практичних підходів до організації безпечної хірургічної допомоги. 

Хто така операційна медична сестра: визначення та місце в команді

Операційна медична сестра (в міжнародній практиці — scrub nurse або perioperative nurse) — це медична сестра з вищою або базовою фаховою освітою, яка пройшла спеціалізовану підготовку з периопераційного догляду та безпосередньо бере участь в операціях. 

В Україні посада регулюється Наказом МОЗ № 728 від 14.06.2019 «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій працівників охорони здоров’я». Міжнародний орган — Асоціація периопераційних дипломованих медичних сестер (AORN) — визначає цю роль як таку, що охоплює пред-, інтра- та постопераційний догляд. 

Ключовий факт

Згідно з дослідженнями The Joint Commission (2017), понад 70% несприятливих подій у хірургії мають комунікативну складову — і операційна медична сестра є центральним вузлом цієї комунікації. 

Основні функції операційної медичної сестри

1. Підготовка операційної

Підготовка до операції починається задовго до приходу пацієнта. Операційна медична сестра несе відповідальність за:

• перевірку та комплектацію стерильного стола з хірургічним інструментарієм
• контроль функціональності обладнання (електрохірургічний блок, ендоскопічна вежа, системи відсмоктування)
• перевірку наявності та цілісності стерильних упаковок
• підготовку розчинів та медикаментів відповідно до типу операції
• контроль температури, вологості та вентиляції операційної зали 

2. Хірургічний time-out: ключова роль операційної сестри

Хірургічний time-out (пауза безпеки) — це стандартизована процедура зупинки всіх дій перед розрізом, запроваджена ВООЗ у 2008 році в рамках програми «Safe Surgery Saves Lives». Landmark-дослідження Haynes та співавторів (New England Journal of Medicine, 2009) довело, що впровадження Хірургічного чек-листа ВООЗ знижує смертність на 47% та кількість ускладнень на 36%. 

Операційна медична сестра є ініціатором та координатором хірургічного time-out. Саме вона:

• ініціює зупинку та залучає всіх членів команди
• вголос перевіряє: ПІБ пацієнта, дату народження, тип операції, сторону та ділянку втручання
• підтверджує правильність позиціонування пацієнта
• фіксує time-out в операційній документації
• має право та обов’язок зупинити операцію при виявленні невідповідності 

Доказова база

Bergs J та співавтори (British Journal of Surgery, 2015) провели систематичний огляд 32 досліджень та підтвердили: правильно проведений time-out є найефективнішим одиничним заходом профілактики помилок у хірургії. 

3. Інтраопераційна асистенція та контроль стерильності

Під час операції операційна медична сестра виконує функцію «стерильного асистента» та одночасно є охоронцем стерильного поля. До її обов’язків належать:

• подача хірургічного інструментарію в правильній послідовності та безпечним способом
• підрахунок серветок, тампонів та інструментів (тричі: до операції, перед ушиванням очеревини, перед ушиванням шкіри)
• контроль стерильності операційного поля та негайне реагування на його порушення
• управління хірургічними зразками та їх маркування для патогістологічного дослідження
• документування інтраопераційних подій та витрачених матеріалів 

4. Профілактика залишення сторонніх тіл

Залишення сторонніх тіл (Retained Surgical Items, RSI) — одна з найтяжчих помилок у хірургії, що цілком є запобіжною. AORN (2023) визначає стандарт: підрахунок серветок та інструментів проводиться тричі, результати фіксуються та підписуються операційною медичною сестрою та хірургом. 

Статистика ВООЗ

RSI трапляється приблизно в 1 випадку на 5 000–11 000 операцій. У понад 80% випадків причиною є відсутність або неправильне проведення підрахунку. Операційна медична сестра — перша лінія захисту від цього ускладнення. 

Командна комунікація: нетехнічні навички операційної сестри

Сучасна хірургічна безпека базується не лише на технічних навичках, але й на ефективній командній комунікації. Дослідження Lingard та співавторів (Quality and Safety in Health Care, 2004) показало: у 36% операцій фіксувалися комунікативні збої, половина з яких мала негативні клінічні наслідки. 

Ключові інструменти комунікації в операційній

• SBAR (Situation, Background, Assessment, Recommendation) — структурована передача клінічної інформації між членами команди
• Closed-loop communication (двостороннє підтвердження) — кожне розпорядження підтверджується вголос виконавцем та хірургом
• CUS-техніка («Concerned, Uncomfortable, Safety issue») — безпечний спосіб висловити занепокоєння щодо безпеки, не порушуючи ієрархії
• Call-out — гучне оголошення критичних дій для інформування всіх членів команди 

Валідований інструмент SPLINTS (Scrub Practitioners’ List of Intraoperative Non-Technical Skills, Yule et al., 2008) виділяє три ключові категорії нетехнічних навичок операційної медичної сестри: ситуаційну обізнаність, командну роботу та управління завданнями. Ці навички є предметом цілеспрямованого тренування, а не вродженим даром. 

Профілактика інтраопераційних ускладнень: роль операційної медичної сестри

Профілактика інфекцій хірургічного поля (ІХП)

Настанова ВООЗ з профілактики інфекцій хірургічного поля (2018) містить 29 доказових рекомендацій, значна частина яких безпосередньо стосується операційної медичної сестри. Ключові з них:

• суворе дотримання стерильної техніки протягом усієї операції
• контроль температури пацієнта (гіпотермія підвищує ризик ІХП)
• мінімізація трафіку в операційній та відкривання дверей
• правильне одягання стерильного одягу та рукавичок — техніка з подвійним захистом 

Профілактика помилок ідентифікації пацієнта

Операційна медична сестра разом із хірургом та анестезіологом бере участь в ідентифікації пацієнта на всіх трьох етапах: sign in (до анестезії), time-out (до розрізу), sign out (після операції). Помилки ідентифікації, за даними The Joint Commission (2024), залишаються серед провідних причин Sentinel Events у хірургії. 

Типові організаційні помилки та як їх уникнути

№	Помилка	Причина	Профілактика
1	Формальний time-out без реальної перевірки	Рутина, брак часу, тиск хірурга	Зупинка всіх дій, вербальна перевірка кожного пункту чек-листа
2	Запізнілий або неповний підрахунок серветок	Поспіх, розподіл уваги, відволікання	Підрахунок у 3 фіксованих точки, документування, підпис
3	Мовчання при виявленні порушення	Страх конфлікту з хірургом, ієрархічний тиск	CUS-техніка, культура психологічної безпеки в команді
4	Відволікання під час критичних моментів	Розмови, телефони, сторонні в операційній	Правило «тихої зони» при критичних маніпуляціях
5	Заміна матеріалу без повідомлення команди	Ініціативність без комунікації	Будь-яка заміна — з голосовим повідомленням команді

Правова та регуляторна база в Україні

Робота операційної медичної сестри в Україні регулюється комплексом нормативних документів:

• Наказ МОЗ № 728 від 14.06.2019 — кваліфікаційні характеристики та функціональні обов’язки
• ДСП 2.1.3 — санітарні правила для лікарень, включно з вимогами до операційного блоку
• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (ст. 38–40 щодо відповідальності медичного персоналу)
• Адаптовані клінічні настанови МОЗ на базі рекомендацій ВООЗ та NICE 

Важливо для практики

Україна поступово інтегрує стандарти ВООЗ, зокрема Хірургічний чек-лист, у вітчизняну практику. Ряд медичних закладів вже впровадив ці стандарти за підтримки міжнародних партнерів. Операційна медична сестра є ключовим агентом цих змін. 

Висновки: чому роль операційної медичної сестри є незамінною

Сучасна хірургія є командним видом медичної діяльності. Операційна медична сестра займає унікальне місце в цій команді: вона одночасно є технічним асистентом, охоронцем стерильності, координатором безпеки та комунікативним центром операційної бригади. 

Доказова база, накопичена за останні два десятиліття, переконливо свідчить: там, де операційна медична сестра є компетентною, проактивною та ефективно комунікує, — результати операцій кращі, а ускладнення трапляються рідше. Це не гіпотеза, а доведений факт. 

Інвестиція в освіту та розвиток операційних медичних сестер — це безпосередня інвестиція в безпеку пацієнтів.