Важливість фізичної терапії на гострому етапі реабілітації дітей з перинатальною патологією

19 лютого о 18:00| Майстер клас | 4 бали БПР | Номер заходу № 1021067

Чому це важливо знати:

• Рання фізична терапія запобігає формуванню патологічних патернів рухів та зменшує ускладнення церебрального паралічу
• Раннє втручання впливає на майбутній прогноз
• Мультидисциплінарний підхід. Лікар і фізичний терапевт мають діяти як одна команда
• Сімейно-орієнтований підхід знижує тривожність батьків і підвищує їхню залученість
• Позиціонування у відділенні інтенсивної терапії впливає на розвиток мозку

Клінічні “пастки” для лікарів:

• Лікарі найчастіше у таких ситуаціях:
  – недооцінюють важливість терапевтичного позиціонування
  – пропускають ранні ознаки моторних порушень у дітей з ГІЕ, недоношених, генетичних патологій
  – вважають, що реабілітація починається «після виписки» (хоча вона починається в реанімації)
  – обмежують рухову активність через страх нашкодити

Практичні навички після майстер класу:

• Як діяти в гострому періоді при: ГІЕ (гіпоксично-ішемічна енцефалопатія), недоношеності, судомах, асфіксії, генетичних синдромах, внутрішньошлуночкових крововиливах, ДЦП
• Як ставити реабілітаційні цілі на гострому етапі
• Як взаємодіяти з батьками

Програма заходу:

18:00 – 19:00 | Важливість фізичної терапії на гострому етапі реабілітації дітей з перинатальною патологією

• Гострий етап як критичний період нейророзвитку немовляти
• Чому фізична терапія має починатися у відділенні інтенсивної терапії
• Вплив раннього втручання на формування рухових патернів і прогноз
• Мультидисциплінарний підхід: лікар, фізичний терапевт і сімʼя

 Рання фізична терапія в гострому періоді: клінічні орієнтири та практичні алгоритми

• Перинатальні стани, що потребують ранньої реабілітації:
  • перинатальні ураження ЦНС
  • недоношеність
  • гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ)
  • судоми
  • внутрішньошлуночкові крововиливи
  • генетичні синдроми
  • ризик формування ДЦП
• Ключові принципи фізичної терапії на гострому етапі:
  • терапевтичне позиціонування у ВІТ і його вплив на розвиток мозку
  • профілактика патологічних рухових патернів
  • безпека рухової активності в умовах гострого стану
• Типові клінічні «пастки»:
  • недооцінка значення позиціонування
  • пропуск ранніх моторних порушень
  • хибне переконання, що реабілітація починається після виписки
  • надмірні обмеження руху через страх нашкодити
• Алгоритми дій лікаря у гострому періоді при:
  • ГІЕ
  • недоношеності
  • судомному синдромі
  • внутррішньошлуночкових крововиливах
  • генетичних синдромах
• Практичні аспекти:
  • як ставити реабілітаційні цілі на гострому етапі
  • взаємодія лікаря з фізичним терапевтом
  • комунікація з батьками та сімейно-орієнтований підхід

Зареєстровані спеціальності: