
Тяжку астму не завжди вдається контролювати, навіть коли пацієнт отримує сучасні біологічні препарати. Одна з імовірних причин лежить глибоко в легенях, у периферичних бронхіолах. Це дисфункція дрібних дихальних шляхів (ДДДШ), і звичайна спірометрія її майже не бачить. Огляд Francesco Menzella зі співавторами збирає дані про те, яку роль ця дисфункція відіграє при тяжкій астмі та як на неї реагують різні класи біологічних препаратів.
Курси з пульмонології
Практичні курси LibraMed для пульмонологів і сімейних лікарів.
СпірометріяІнтерстиційні захворювання легеньЩо не показує спірометрія
За словами авторів, спірометрія в основному відображає механіку великих дихальних шляхів. Дрібні бронхіоли лишаються за її межами. А саме там відбувається запалення, ремоделювання, там починається багато загострень.
Тут допомагає осцилометрія дихальних шляхів. Вона не залежить від зусилля пацієнта: людина просто дихає спокійно, а прилад вимірює периферичний опір і реактивність.
Дрібні дихальні шляхи і фенотип астми
Автори розглядають ДДДШ при обох основних фенотипах тяжкої астми, і при еозинофільному, і при неозинофільному. Периферичне ураження, на їхню думку, значною мірою визначає, наскільки погано контролюються симптоми і наскільки часто трапляються загострення. Тому ДДДШ слід вважати окремою ознакою, яку можна лікувати (treatable trait), а не побічним явищем.
Різні препарати, різний ефект на периферії
Основна частина огляду порівнює, як впливають на дистальну механіку дихання чотири групи біологічних препаратів: анти-IgE, анти-IL-5 та анти-IL-5R, анти-IL-4/13Rα і анти-TSLP.
Найкраще з цим, за оцінкою авторів, справляються препарати, що діють на верхні ланки запального каскаду, зокрема дупілумаб і тезепелумаб. Вони ефективніше за інші класи усувають закупорку дистальних відділів слизом і зменшують частотозалежні порушення опору. Це узгоджується з припущенням, що різні препарати втручаються в різні етапи запалення, а тому по-різному діють на дрібні дихальні шляхи.
Що з цього випливає для практики
Автори вважають, що осцилометрію варто додати до рутинних алгоритмів поряд із Т2-біомаркерами. Це допомогло б точніше визначати ендофенотип, оцінювати ризики, обирати біологічну терапію індивідуальніше та об’єктивніше стежити за функціональною відповіддю у пацієнтів з тяжкою рефрактерною астмою. Це позиція експертів, які написали огляд, а не затверджена клінічна рекомендація.
Підсумок простий: при виборі та моніторингу біологічної терапії тяжкої астми дрібним дихальним шляхам потрібна окрема увага, і осцилометрія може стати корисним доповненням до того, що вже є.
Набирайте бали БПР з LibraMed
Онлайн-курси для лікарів і медсестер — у зручний час. Почніть з курсу за своєю спеціальністю або з безкоштовної події.
Курси для лікарівКурси для медсестерБезкоштовні події

