Один тест показує лише частину слуху: як зібрати цілісну картину

Аудіограма виглядає точною. Криві, децибели, чітка шкала. Але якщо поставити тільки одне дослідження, лікар бачить лише один зріз функції слухової системи. Тональна аудіометрія нічого не скаже про стан середнього вуха на рівні тиску. Тимпанометрія нічого не покаже про сенсоневральний компонент. Отоакустична емісія оцінює зовнішні волоскові клітини, але мовчить про слуховий нерв. Правильний діагноз виникає тоді, коли результати зіставляють між собою.

Коли призначати обстеження і з чого починати

Показання до аудіологічного обстеження доволі широкі: зниження слуху, шум у вусі, запаморочення, перенесені запальні процеси середнього вуха, ототоксична терапія, ризик порушення слуху у дітей. Вибір методу залежить від клінічної ситуації, віку й можливості пацієнта співпрацювати.

Усі методи поділяють на суб’єктивні й об’єктивні. Суб’єктивні потребують відповіді пацієнта, тож дорослому з нормальним інтелектом найчастіше починають саме з них. Об’єктивні не залежать від реакції обстежуваного і стають основними для немовлят, маленьких дітей, а також пацієнтів, які не можуть або не хочуть співпрацювати. Алгоритм вибору, власне, і є тим, що перетворює набір апаратів на послідовну діагностику.

Тональна й мовна аудіометрія

Тональна аудіометрія вимірює пороги слуху на різних частотах для повітряного та кісткового проведення. Різниця між ними називається кістково-повітряним інтервалом і є ключовою ознакою. Якщо повітряні пороги підвищені, а кісткові майже нормальні, і між ними є інтервал, мова йде про провідникове порушення. Якщо обидва пороги підвищені приблизно однаково, інтервалу немає, це сенсоневральна приглухуватість. Змішана форма поєднує обидві риси.

Для точності важлива технічна сторона. Під час дослідження одного вуха другим слід користуватися маскуванням, інакше звук може «перейти» на краще вухо, і результат буде хибним. Це одна з найчастіших помилок.

Мовна аудіометрія відповідає на інше питання: наскільки добре людина розуміє мову, а не лише чує окремі тони. Вона важлива при підборі слухових апаратів, а також для виявлення ретрокохлеарної патології, коли розбірливість мови виявляється гіршою, ніж можна було б очікувати за тональною аудіограмою.

Тимпанометрія і акустичні рефлекси

Тимпанометрія показує, як рухається барабанна перетинка при зміні тиску в слуховому проході, і дозволяє судити про стан середнього вуха. Типові криві виглядають так. Нормальна крива з піком при атмосферному тиску. Крива зі зміщеним у від’ємний бік піком вказує на дисфункцію слухової труби. Плоска крива може свідчити про рідину в барабанній порожнині, але може означати й перфорацію чи функціонуючу вентиляційну трубку, і відрізнити їх допомагає об’єм слухового проходу. Крива з високою піковою податливістю зустрічається при гіпермобільності ланцюга кісточок.

Тут трапляється важливий нюанс. У немовлят до приблизно шести місяців стандартна тимпанометрія із зондом низької частоти дає ненадійні результати через особливості будови слухового проходу, тому застосовують високочастотні зонди. Це типова пастка, яка призводить до хибного висновку про норму.

Акустичні рефлекси розкривають додаткову інформацію про ланцюг: вухо, слуховий нерв, стовбур мозку та лицевий нерв. Їх відсутність або зміни допомагають локалізувати проблему і доповнюють картину при підозрі на ретрокохлеарні порушення.

Отоакустична емісія

Отоакустична емісія виникає завдяки роботі зовнішніх волоскових клітин завитки. Фактично це звук, який ухо створює у відповідь на подразнення, і його можна записати в слуховому проході. Розрізняють спонтанну емісію та викликану. Серед викликаних найчастіше застосовують транзієнтну і емісію на частоті продукту спотворення.

Метод швидкий, неінвазивний і не потребує активної участі пацієнта, тому став основою скринінгу слуху новонароджених та малих дітей. Є кілька обмежень, про які треба пам’ятати. Якщо в середньому вусі є патологія, емісія може бути відсутня, навіть коли завитка здорова. Метод не оцінює слуховий нерв і центральні відділи. Тому нормальна емісія не гарантує нормального слуху, і особливо це стосується пацієнтів із підозрою на аудіальну нейропатію. У таких дітей емісія збережена, а ось слухові викликані потенціали різко змінені.

Слухові викликані потенціали

Коротколатентні слухові викликані потенціали фіксують електричну активність слухового шляху від завитки до стовбура мозку у відповідь на звукові стимули. Їх показання: об’єктивна оцінка слуху в дітей і пацієнтів, які не можуть співпрацювати, підозра на ретрокохлеарну патологію, діагностика аудіальної нейропатії, інтраопераційний моніторинг. Для малят нерідко потрібний сон або седація, і це слід планувати заздалегідь.

Оцінюють наявність і латентність характерних хвиль, а також міжпікові інтервали. Подовження латентності чи випадіння певних хвиль може вказувати на ураження слухового нерва або стовбурових структур. Результат залежить від налаштувань і умов запису, тому важлива технічна якість і досвід спеціаліста, який описує запис.

Як з’єднати результати докупи

Комплексна інтерпретація починається з простого запитання: чи узгоджуються між собою дані різних методів? Приглухуватість з кістково-повітряним інтервалом і плоскою тимпанограмою вказує на проблему середнього вуха. Підвищені обидва пороги за збереженої нормальної тимпанограми і відсутності емісії говорять про кохлеарне ураження. Збережена емісія за поганих порогів і зміненого потенціалу змушує шукати за кохлеою. Якщо картина не вкладається в жодну схему, це привід перевірити техніку, а не підганяти діагноз.

Диференційна діагностика провідникової, сенсоневральної та змішаної приглухуватості в підсумку складається з двох-трьох взаємодоповнюючих тестів, а не з одного показника. І саме вміння співставляти їх відрізняє протокол від діагнозу.

Коротко про найважливіше

Аудіометрія показує пороги, тимпанометрія оцінює середнє вухо, отоакустична емісія перевіряє завитку, а слухові викликані потенціали досліджують нервовий шлях. Кожен метод має сильні й слабкі сторони, і жоден не замінює інших. Типові помилки виникають через відсутність маскування, використання невідповідного зонда в немовлят та надмірну довіру до однієї нормальної відповіді. Розібрати це на практичних прикладах, навчитися читати комплексні результати й поставити запитання експертам можна на майстер-класі о 17:00. Реєструйтеся на сторінці майстер-класу, і до зустрічі!