Центральний катетер за правилами ВООЗ: що радять і наскільки міцні докази

У травні 2026 року ВООЗ опублікувала другу частину настанов щодо профілактики інфекцій, пов’язаних із судинними катетерами. Цього разу мова про центральні венозні катетери. Документ великий, на 152 сторінки, і охоплює всі етапи: від підготовки до встановлення й вибору місця до догляду, заміни та видалення катетера. Розрахований він на будь-які медичні заклади, а не тільки на реанімації.

Основа, яка не змінюється

Профілактика все ще тримається на кількох звичних речах. Це асептична техніка, гігієна рук, навчання персоналу, пакети заходів (care bundles) і нагляд за інфекціями. ВООЗ окремо підкреслює, що самих рекомендацій замало. Впровадження вимагає мультимодальної стратегії, тобто змін на рівні закладу й поведінки персоналу, а не одноразової вказівки.

Що конкретно рекомендують

Частину положень можна назвати вже зараз. Для обробки шкіри перед встановленням ВООЗ радить спиртовий антисептик замість водного (для всіх вікових груп, включно з новонародженими). Якщо йдеться про дорослих, підлітків і дітей, перевагу віддають спиртовому розчину хлоргексидину 1% або 2%. Під час самого встановлення пропонують асептичну техніку з максимальним стерильним бар’єром.

Для догляду за місцем введення пропонують антисептичний пластир чи пов’язку, але лише для дорослих, підлітків і дітей, не для новонароджених. Щодо ковпачків на портах підходить будь-який варіант: і з антисептиком, і звичайний. Підтримувати катетер можна як безперервною, так і переривчастою інфузією. Антибіотики внутрішньовенно з профілактичною метою не рекомендують. Не радять і планово замінювати катетер без клінічних показань.

На що тут слід зважати

Усі наведені рекомендації умовні. Достовірність доказів для них низька або дуже низька. Тобто це поради, зроблені на основі обмеженої бази, а не безапеляційні вимоги. Для практика це означає: ідеться про розумні орієнтири, які варто враховувати з урахуванням можливостей закладу й конкретного пацієнта.

Матеріал є оглядом документа, а не заміною повного тексту. Він не є клінічною рекомендацією до дії чи індивідуальною медичною порадою. Для практичного застосування звертайтеся до офіційного тексту ВООЗ.