Синдром Котара: нейропсихіатричний феномен, де зникає саме відчуття існування

Синдром Котара — одне з найрідкісніших і водночас найбільш парадоксальних психопатологічних явищ. Його центральна ознака — нігілістичні марення, у яких людина переконана, що її органи зникли, тіло перестало існувати, а інколи — що вона вже мертва або ніколи не жила.

Цей синдром не є окремим діагнозом у DSM чи МКХ. Він розглядається як прояв інших тяжких психічних або неврологічних розладів, і саме тому його своєчасне розпізнавання має особливе значення.

Нейропсихологічні механізми: чому синдром Котара пов’язують із синдромом Капгра

Нейропсихологічно синдром Котара розглядають у контексті розладів розпізнавання — подібно до синдрому Капгра.

У нормі розпізнавання облич передбачає роботу двох систем:

1. Візуальна система розпізнавання облич (потилично-скроневі зони)
2. Емоційна реакція на впізнавання (мигдалеподібне тіло, лімбічна система)

При синдромі Капгра, як припускається, зв’язок між цими системами порушується.
Людина бачить знайоме обличчя, але не відчуває жодної емоційної реакції — і робить хибний висновок: «це не мій родич, а двійник».

У синдромі Котара механізм може бути подібним, але спрямованим «всередину»:
коли людина бачить себе у дзеркалі або відчуває власне тіло, емоційна «мітка» відсутня, і це може призводити до переконання:

• «моє тіло не моє»
• «мене не існує»
• «мої органи зникли»

Це узгоджується з моделями марень, описаними в огляді:
аномальний досвід + порушена здатність перевіряти і відхиляти хибні переконання.

З чим пов’язаний синдром Котара

Синдром описують у контексті:

• шизофренії
• біполярного афективного розладу (особливо у молодих людей)
• тяжкої депресії з психотичними симптомами
• органічних уражень мозку (інсульт, деменція, пухлини, епілепсія, енцефаліти)
• тяжких соматичних станів

У літніх пацієнтів синдром найчастіше пов’язують із глибокою депресією.
У молодих — з біполярним розладом.

Побічна дія ацикловіру

Існують задокументовані випадки, коли синдром Котара виникав як наслідок токсичної дії метаболіту ацикловіру — CMMG.
Це частіше трапляється у людей з нирковою недостатністю, у яких препарат накопичується.

У багатьох випадках:

• зменшення дози
• або очищення крові (діаліз)

повністю усували психічні симптоми.

Це важливий клінічний момент, адже синдром може мати оборотний характер, якщо його причину вчасно розпізнати.

Клінічна картина

• депресивний настрій — 89%
• нігілістичні марення щодо існування — 69%
• тривога — 65%
• марення провини — 63%
• гіпохондричні марення — 58%
• марення безсмертя — 55%

Людина може говорити, що:

• її серце, печінка або кишечник зникли
• вона не відчуває тіла
• кров не тече
• вона померла «всередині»
• їй нічого не загрожує, бо вона вже нежива

Відмова від їжі: чому це трапляється

Одним із найнебезпечніших проявів є повна відмова від їжі.

Якщо людина переконана, що:

• у неї немає шлунка,
• немає кишечника,
• тіло не працює,
• вона «мертва»,

— вона логічно доходить висновку, що харчування не має сенсу.

Це призводить до швидкого виснаження, зневоднення та необхідності госпіталізації.

Чому лікування таке складне

1. Пацієнт не визнає хвороби.
   Людина щиро переконана у своїх мареннях, тому не вважає, що їй потрібне лікування.
2. Нігілістичні переконання дуже стійкі.
   Навіть за ефективної фармакотерапії відновлення критичності може тривати тижні або місяці.
3. Високий ризик виснаження та самоушкоджувальних дій.
   Потрібен постійний нагляд і іноді — інтенсивна терапія (харчова підтримка, гідратація).
4. Різноманіття причин.
   Не існує універсального протоколу: тактика залежить від того, чи синдром спричинений депресією, психозом, інфекцією, неврологічним захворюванням чи токсичною дією препаратів.
5. Порушення когнітивної корекції переконань.
   Дофамінергічні та лобові дисфункції можуть заважати мозку «перевіряти реальність» навіть тоді, коли дуже багато доказів проти марення.

Лікування

За оглядом та клінічними даними:

• у випадку депресії з психотичними симптомами електросудомна терапія є найефективнішою стратегією
• застосовують антидепресанти, антипсихотики або їх комбінації
• при біполярному розладі — стабілізатори настрою
• при органічних причинах — лікування основного стану
• у випадках ацикловіру — корекція дози або діаліз
• необхідний постійний медичний нагляд через ризики виснаження

Чому синдром Котара варто знати лікарям і студентам

Цей синдром — унікальний феномен, що допомагає:

• зрозуміти, як працюють механізми розпізнавання себе
• дослідити взаємодію емоційних і когнітивних систем мозку
• побачити, як порушення міжсистемних зв’язків можуть формувати марення
• усвідомити, наскільки різноманітними можуть бути прояви депресії та психозу

Водночас для клініциста це сигнал дуже тяжкого стану, який потребує негайної уваги.