Визначено «оптимальну зону» таламотомії для лікування есенціального тремору

Міжнародна дослідницька група опублікувала найбільше на сьогодні дослідження магнітно-резонансно керованої фокусованої ультразвукової (MRgFUS) таламотомії при есенціальному треморі, у якому чітко визначено так звану «sweet spot» — зону мозку, вплив на яку забезпечує максимальний клінічний ефект при мінімальних побічних явищах 

Дослідження, опубліковане 14 травня 2025р в журналі Science Advances, показало, що оптимальна зона для абляції розташована в передній частині вентрального проміжного ядра таламуса (VIM) та перетинається з церебелоталамічним трактом (CTT).

Чому це важливо

MRgFUS-таламотомія вже довела свою ефективність у пацієнтів з медикаментозно резистентним есенціальним тремором, забезпечуючи приблизно 40% покращення за шкалою оцінки тремору через 3 місяці після втручання. Водночас до 40% пацієнтів можуть мати тимчасові або стійкі побічні ефекти — порушення ходи, чутливості, мовлення чи м’язову слабкість.

До цього часу не існувало стандартизованого або кількісно підтвердженого підходу до вибору оптимальної зони абляції, особливо з урахуванням ризику побічних ефектів.

Дизайн дослідження

У первинний аналіз увійшли дані 200 пацієнтів (середній вік — 75 років), які перенесли односторонню MRgFUS-таламотомію в клініці Brigham and Women’s Hospital (Бостон). Середня тривалість захворювання становила 27,6 року.

Результати були валідовані ще у двох незалежних когортах:

• 102 пацієнти з того ж центру в Бостоні;
• 49 пацієнтів з Торонто (Канада).

Клінічні результати

• Зменшення тремору на 94,9% у першу післяопераційну добу
• 91,6% — через 3 місяці
• 86% — через 1 рік (p < 0,001)

Чим більша частина ураження перекривала визначену «sweet spot», тим кращим був клінічний результат — і цей зв’язок підтвердився в усіх незалежних когортах.

Побічні ефекти та «sour spots»

Побічні явища спостерігалися:

• у 75,9% пацієнтів — у першу добу,
• у 52,4% — через 3 місяці,
• у 37,5% — через 1 рік.

Усі вони були легкого ступеня. Найчастішим симптомом залишалося порушення ходи.

Дослідники змогли чітко пов’язати локалізацію ураження з типом побічних ефектів:

• вентролатеральне поширення — порушення ходи,
• суперомедіальне — дизартрія,
• задньо-медіальне — сенсорні порушення та дисгевзія,
• латеральне ураження внутрішньої капсули — м’язова слабкість.

Ці зони отримали назву «sour spots» — ділянки, ураження яких асоціюється з небажаними ефектами.

Баланс ефективності та безпеки

Автори підкреслюють, що більший об’єм ураження зазвичай забезпечує кращий контроль тремору, але одночасно підвищує ризик побічних явищ, що свідчить про необхідність індивідуального балансу між користю та ризиком.