У 2024 році фахівці з педіатричної та нейрофізіотерапії Prajyot Ankar, H. V. Sharath та Nitika Chavan опублікували клінічний випадок, присвячений реабілітації дитини з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією, асоційованою з глобальною затримкою розвитку

Робота вийшла у журналі Cureus і зосереджена на практичному аспекті ведення дитини раннього віку після перинатального гіпоксично-ішемічного ушкодження мозку — з акцентом на роль ранньої, комплексної фізичної терапії та об’єктивної оцінки функціональних змін.

У статті описано 11-місячну дитину чоловічої статі з анамнезом перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Дитина народилася доношеною, перебіг пологів ускладнювався материнською гіпертензією. Вже з шести місяців батьки звернули увагу на виражене відставання моторного розвитку порівняно з однолітками: відсутність стабільного контролю тулуба, неможливість сидіння та стояння.

На момент первинного обстеження хронологічний вік становив 11 місяців, тоді як рівень розвитку відповідав приблизно шести місяцям. Виявлено затримку формування як грубих, так і тонких моторних навичок, порушення сенсорної інтеграції, недостатню реакцію на звукові стимули та знижену постуральну координацію. За даними МРТ головного мозку визначалися двобічні T2/FLAIR-гіперінтенсивні зміни в ділянці centrum semiovale та перивентрикулярно, що розцінювалися як наслідки гіпоксично-ішемічного ушкодження.

Реабілітаційна програма була побудована індивідуально та включала нейророзвивальний підхід Bobath, елементи Войта-терапії, сенсорну інтеграційну терапію, вправи для формування контролю голови й тулуба, а також стимуляцію дрібної моторики. Втручання підбиралися з урахуванням нейровізуалізаційних змін, функціонального стану дитини та її реакції на навантаження.

Динаміку оцінювали за допомогою стандартизованих шкал, зокрема Hammersmith Functional Motor Scale (HFMS) та шкал контролю тулуба. Через три місяці терапії зафіксовано клінічно значуще покращення моторних функцій, зростання показників HFMS, кращу постуральну стабільність і підвищення рівня функціональної активності.

Автори підкреслюють, що цей клінічний випадок наочно демонструє потенціал ранньої, системної та багатокомпонентної фізичної терапії у дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Навіть за наявності структурних змін мозку, раннє втручання з опорою на нейропластичність дозволяє досягати помітних функціональних зрушень і покращувати якість життя дитини та родини.

Джерело:
Ankar P., Sharath H. V., Chavan N. A Case Report of Pediatric Rehabilitation for Hypoxic Ischemic Encephalopathy Associated With Global Developmental Delay. Cureus, 2024; 16(2): e54851. DOI: 10.7759/cureus.54851.