Перша невідкладна допомога при вибуховій травмі: що повинен знати кожен медик

В умовах воєнного стану українські медики дедалі частіше стикаються з пацієнтами з вибуховою травмою. Такі ушкодження мають особливі механізми розвитку та можуть спричиняти багатосистемні порушення, які не завжди очевидні під час першого огляду. Саме тому знання принципів первинної оцінки та надання невідкладної допомоги при вибухових пораненнях необхідні не лише лікарям екстреної медицини чи військовим медикам, а й цивільному медичному персоналу.

Вибух створює унікальний тип травми, який рідко зустрічається в мирний час. У більшості постраждалих поєднуються проникаючі поранення, тупі травми, опіки та ушкодження внутрішніх органів. Особливо тяжкі ураження виникають під час вибухів у замкнених просторах — будівлях, транспорті або підземних спорудах. При цьому характерною особливістю є те, що пацієнти з тяжкими травмами часто надходять до лікарні пізніше, ніж постраждалі з відносно легкими ушкодженнями. 

Ще однією важливою особливістю вибухової травми є її «прихована» небезпека. Навіть при відносно задовільному стані пацієнта під час первинного огляду можливий розвиток серйозних ускладнень через кілька годин або навіть діб. Саме тому постраждалі потребують повторних оглядів і динамічного спостереження. 

Механізми вибухової травми

Вибухова травма формується під впливом кількох різних механізмів. Розуміння цих механізмів допомагає медику передбачити можливі ушкодження навіть тоді, коли зовнішні прояви мінімальні.

Первинні ушкодження виникають внаслідок дії ударної хвилі. Найбільш чутливими до неї є органи, що містять повітря, зокрема легені, кишечник і середнє вухо. У пацієнтів можуть спостерігатися задишка, кашель, біль у грудній клітці або кровохаркання. Іноді симптоми ураження легень з’являються лише через 24–48 годин після травми, що створює додатковий ризик пізнього виявлення ускладнень. 

Вторинні ушкодження пов’язані з дією уламків вибухового пристрою або сторонніх предметів, які рухаються з великою швидкістю. Саме цей механізм є найпоширенішою причиною поранень. У пацієнтів виявляють множинні уламкові рани, проникаючі поранення та поєднану тупу травму. 

Третинні ушкодження виникають тоді, коли вибухова хвиля відкидає людину на тверді предмети або поверхні. У таких випадках часто спостерігаються переломи, черепно-мозкові травми та травматичні ампутації. Наявність ампутації кінцівки зазвичай свідчить про тяжке багатосистемне ураження. 

До четвертинних ушкоджень належать усі інші наслідки вибуху, зокрема опіки, асфіксія, синдром тривалого здавлення та отруєння токсичними газами. Також після вибухової травми можливе загострення хронічних захворювань. 

Первинний огляд постраждалого

Основою надання допомоги при вибуховій травмі є якісний первинний огляд. Саме він дозволяє своєчасно виявити життєво небезпечні стани та запобігти тяжким ускладненням.

Найперше необхідно звернути увагу на наявність критичної кровотечі та негайно її зупинити. Масивна крововтрата є однією з основних причин смерті при травмах, тому контроль кровотечі має пріоритет перед іншими діями.

Після цього оцінюють прохідність дихальних шляхів і ефективність дихання. У пацієнтів із вибуховою травмою важливо своєчасно розпізнати ушкодження легень, пневмоторакс або гемоторакс. При наявності клінічних ознак пневмотораксу необхідна негайна декомпресія. 

Оцінка кровообігу включає виявлення ознак шоку та можливих внутрішніх кровотеч. Особливу увагу слід приділяти скаргам на біль у животі або незрозуміле зниження артеріального тиску, оскільки ушкодження органів черевної порожнини можуть мати стерті початкові прояви. 

Найчастіші ушкодження при вибухах

Одним із найбільш небезпечних проявів первинної вибухової травми є ураження легень. Воно може проявлятися задишкою, кашлем або болем у грудній клітці. Такі пацієнти потребують кисневої підтримки та обережної інфузійної терапії, оскільки надмірне введення рідини може погіршити стан. 

Органи черевної порожнини також часто ушкоджуються при вибухах. Найбільш вразливими є структури, що містять газ, насамперед товста кишка. Ушкодження можуть проявлятися болем у животі, нудотою або ознаками внутрішньої кровотечі, але іноді клінічна картина розвивається поступово, що потребує уважного спостереження за пацієнтом. 

Досить типовим є ураження органів слуху. Розрив барабанної перетинки є найпоширенішою первинною вибуховою травмою і може супроводжуватися зниженням слуху, шумом у вухах або запамороченням. 

Запобігання гіпотермії

Важливою складовою допомоги постраждалим є запобігання гіпотермії. Навіть у теплу пору року пацієнти з травмою швидко втрачають тепло, що погіршує згортання крові, посилює шок і збільшує ризик несприятливого перебігу. Тому постраждалого необхідно ізолювати від холодної поверхні та максимально швидко зігріти.

Роль медичного персоналу

У багатьох випадках саме цивільні медики першими надають допомогу постраждалим від вибухів. Від швидкості та правильності їхніх дій залежить подальший прогноз пацієнта.

Навіть якщо існує підозра на хімічне або радіаційне забруднення, життєрятівні заходи не повинні відкладатися. Використання стандартних засобів захисту є достатнім для безпеки медичного персоналу. 

Висновки

Вибухова травма є складним багатосистемним ушкодженням, яке може мати прихований перебіг. Саме тому медик повинен не лише лікувати очевидні поранення, а й оцінювати можливі внутрішні ушкодження.

Розуміння механізмів вибухової травми та проведення якісного первинного огляду дозволяє своєчасно виявити небезпечні стани і значно покращити результати лікування. В умовах війни ці знання стають необхідною частиною підготовки лікаря будь-якої спеціальності.