Точна поширеність ГПС невідома. У світовій літературі описано близько 60 випадків, зареєстрованих у різних популяціях. Захворювання однаково трапляється серед чоловіків і жінок.
Етіологія та патогенез
ГПС спричинений мутаціями в гені NBEAL2. Основою патології є відсутність або значне зменшення кількості альфа-гранул у тромбоцитах. Ці гранули містять білки, необхідні для адгезії тромбоцитів і загоєння ран, які вивільняються під час їх активації. Внаслідок дефіциту альфа-гранул тромбоцити мають змінений вигляд і функціональну неповноцінність.
Клінічні прояви
Початок симптомів зазвичай спостерігається в неонатальному періоді або в ранньому дитинстві, однак клінічні прояви можуть виникати і в пізнішому віці. Часто зустрічаються тромбоцитопенія, легке утворення синців (петехій), подовжена кровотеча після травм або процедур, носові кровотечі. У жінок можливі рясні менструації. З віком у частини пацієнтів розвивається прогресуючий мієлофіброз, спленомегалія та наростання тромбоцитопенії. У дорослому віці можливі небезпечні для життя кровотечі.
Діагностика
Діагноз ґрунтується на поєднанні клінічних та лабораторних даних. Характерним є виявлення великих, блідо-сірих тромбоцитів у периферичній крові та підвищеного рівня вітаміну B12 у сироватці. Електронна мікроскопія підтверджує відсутність або виражене зменшення альфа-гранул у тромбоцитах. Інші органели, зокрема щільні тільця, зазвичай не порушені. Біопсія кісткового мозку не обов’язкова, але може проводитися для оцінки вираженості мієлофіброзу або виключення інших гематологічних станів.
Диференційна діагностика
Слід виключити інші порушення функції або кількості тромбоцитів, включно з макротромбоцитопеніями (синдром Бернара-Сульє, пов’язаний з MYH9, середземноморська макротромбоцитопенія), ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою (ІТП), мієлодиспластичним синдромом, гіперспленізмом. ГПС також варто диференціювати з іншими формами тромбоцитарної гіпогранулярності, такими як синдром білих тромбоцитів, дефіцит альфа-дельта гранул, Квебекський тромбоцитарний розлад та Х-зв’язана тромбоцитопенія з таласемією (мутації в GATA1). Вирішальне значення має електронна мікроскопія.
Спадковість та генетичне консультування
ГПС успадковується переважно за аутосомно-рецесивним типом. Аутосомно-домінантний тип описано лише в одній родині. Для братів і сестер ураженого пацієнта ризик становить 25%. Пренатальна діагностика можлива за наявності виявленої мутації NBEAL2 у родині.
Ведення пацієнтів
Специфічного лікування не існує. Основу ведення становить профілактика кровотеч: уникнення травм, обережність під час оперативних втручань, при необхідності — переливання тромбоцитів або введення десмопресину. У пацієнтів з рівнем тромбоцитів <30 000/мкл та частими проявами може розглядатися спленектомія.
Прогноз
На ранніх етапах життя прогноз зазвичай сприятливий, особливо при легкій тромбоцитопенії. Проте зниження кількості тромбоцитів у дорослому віці може призводити до тяжких кровотеч, що потребують ретельного спостереження та своєчасного втручання.
