Преаналітичний етап: чому 70% лабораторних помилок трапляються ще до аналізу

МНО 5.2 у стабільного пацієнта на варфарині. Лікар готується коригувати дозу. Повторний аналіз: 2.6. Клінічного передозування не було. Була недонаповнена синя пробірка.

Ця ситуація трапляється щодня. І 70% усіх лабораторних помилок виникають до того, як зразок потрапить до аналізатора.

Що таке преаналітичний етап і чому він важливіший за аналітику

Лабораторне дослідження складається з трьох фаз: преаналітичної, аналітичної та постаналітичної. Аналітика — робота апарату — помиляється рідко (до 25% похибок). Преаналітика — все, що відбувається від призначення аналізу до передачі зразка лабораторії — є джерелом 60–70% усіх лабораторних помилок.

Більшість цих помилок запобіжні. Вони трапляються не через брак знань обладнання, а через недотримання протоколу, поспіх або незнання базових правил.

Синя пробірка: одне правило, яке не можна порушувати

Синя пробірка (цитрат натрію) для коагулограми — найвимогливіша до техніки забору. Відношення кров:цитрат має бути точно 9:1. Якщо пробірка наповнена менш ніж на 90% від мітки — цитрату відносно більше, час згортання хибно подовжується, МНО хибно зростає.

Ще одна пастка: охолодження синьої пробірки активує фактор VII — хибне скорочення ПТЧ. Синя пробірка транспортується при кімнатній температурі, без холоду.

Порядок наповнення пробірок: не довільний

Порядок наповнення пробірок (order of draw, CLSI GP41) захищає від перехресної контамінації добавок. Перша — посів крові (стерильність). Друга — синя (цитрат). Потім — червона або золота (сироватка). Далі — зелена (гепарин), ЕДТА (фіолетова), сіра (фторид).

Якщо наповнити спочатку ЕДТА, а потім синю — контамінація ЕДТА дасть хибне подовження АЧТЧ. Це не теоретичний сценарій. Це реальна поширена помилка.

Гемоліз: найчастіша причина відхилення зразка

Гемоліз (руйнування еритроцитів) хибно підвищує калій — на 0.5–2 ммоль/л. К+ 6.8 у пацієнта без симптомів і без ниркової патології — майже завжди гемоліз. ЛДГ, АСТ, АЛТ при гемолізі теж хибно підвищені.

Причини: форсована аспірація через тонку голку, надмірне збовтування (а не плавні інверсії), тривалий джгут, зберігання при неправильній температурі. Перевірити візуально: рожева або червона сироватка — гемоліз. Повторити із правильним забором.

Глюкоза без фториду: 0.6–0.9 ммоль/л на годину «зникає»

Еритроцити продовжують метаболізувати глюкозу після забору — гліколіз. Без фториду (без сірої пробірки) глюкоза знижується на 0.6–0.9 ммоль/л за годину при кімнатній температурі. Зразок, що пролежав 3 години, може показати 2.1 ммоль/л у пацієнта з нормальною глікемією.

Правило: глюкоза — в сіру (фторид) пробірку, або доставити до лабораторії протягом 30 хвилин.

Два ідентифікатори: не обговорюється

Стандарт WHO та JCI: перед забором крові — два незалежних ідентифікатори. ПІБ + дата народження або ПІБ + номер карти. Номер палати або ліжка — НЕ ідентифікатор.

Запитати відкрито: «Назвіть ваше ім’я та прізвище». Не підтверджувати — питати. Маркувати пробірку відразу після забору, поруч з пацієнтом, до виходу з кімнати. Маркування після виходу — джерело плутанини зразків.

Про нормативну базу в Україні

Окремого УКПМД МОЗ з преаналітичного етапу лабораторних досліджень не затверджено. Наказ МОЗ № 460/2013 з протоколами медичної сестри (включаючи забір крові) скасовано у 2021 р. без заміни. Є Наказ МОЗ № 818/2023 про систему якості служби крові, але він регулює донорську кров. Основою практики є міжнародні стандарти: ДСТУ ISO 15189:2022 та CLSI GP41-A7.