Профілактика пролежнів: що повинна знати та робити медична сестра

Пролежні залишаються одним із найсерйозніших індикаторів якості сестринського догляду. За даними EPUAP, до 95% пролежнів можна попередити за умови правильної оцінки ризику та систематичного впровадження профілактичних заходів. Проте щодня в лікарнях світу виникають тисячі нових випадків — і більшість із них є передбачуваними.

Ця стаття — практичний путівник для медичних сестер, заснований на міжнародних клінічних настановах EPUAP/NPIAP/PPPIA (2019) та NICE CG179.

Що таке пролежень і чому він виникає саме під час перебування у стаціонарі

Пролежень (pressure injury/ulcer) — це локальне ушкодження шкіри та/або підлеглих тканин, що виникає внаслідок тривалого тиску або поєднання тиску з тертям і зміщенням. Найчастіше уражаються ділянки над кістковими виступами: крижово-куприкова зона (понад 30% випадків), п’яти (близько 23%), лопатки, потилиця, вуха.

У стаціонарних пацієнтів ризик різко зростає через кілька факторів одночасно: обмежена рухливість через захворювання або втручання, порушення трофіки тканин, зниження рівня білка, вологість шкіри та необхідність використання медичного обладнання (трубки, маски, шини).

Ключовий механізм: тиск вище 32 мм рт. ст. (нормального капілярного тиску шкіри) призводить до ішемії тканин. Якщо тиск тривалий — розвивається некроз. При цьому глибокі тканини (м’язи) ушкоджуються швидше, ніж поверхневі — саме тому пролежні категорії III–IV можуть розвинутися при зовні непошкодженій шкірі.

Оцінка ризику: перший і найважливіший крок

Відповідно до NICE CG179, оцінка ризику має проводитись протягом перших 8 годин після надходження пацієнта та повторно при будь-якій зміні його стану.

Шкала Брейден — міжнародний стандарт

Шкала Брейден оцінює 6 параметрів: сенсорне сприйняття, вологість шкіри, активність, рухливість, харчування, тертя та зміщення. Максимальна оцінка — 23 бали.

• • ≥19 балів — немає ризику: стандартний догляд

• • 15–18 балів — легкий ризик: репозиціонування кожні 2–3 год, захист п’ят

• • 13–14 балів — помірний ризик: матрац із перерозподілом тиску

• • 10–12 балів — високий ризик: активний протокол профілактики

• • ≤9 балів — дуже високий ризик: максимальний обсяг заходів, спеціалізована консультація

Важливо: шкала — це інструмент структурування, а не замінник клінічного судження. Пацієнт може мати нижчий бал, але вищий реальний ризик через супутні захворювання.

Систематичний огляд шкіри: алгоритм «з голови до п’ят»

Щоденний структурований огляд шкіри є обов’язковим для кожного пацієнта групи ризику. Восьм зон, які необхідно перевіряти без винятку: потилиця, вуха, лопатки, крижі та куприк, сідниці, п’яти, кісточки, коліна.

Тест бланшування: базова навичка медичної сестри

Натисніть на почервонілу ділянку на 3 секунди, потім відпустіть. Якщо шкіра бліднішає (бланшує) — судинна реакція збережена, це реактивна гіперемія. Якщо колір не змінюється — йдеться про категорію I пролежня, і необхідно негайно розпочати активні профілактичні заходи.

У пацієнтів із темним кольором шкіри орієнтуватися лише на колір неможливо. Оцінюйте температуру ділянки (тепліша = тривожна ознака), щільність тканин та наявність болю при пальпації.

Репозиціонування: техніка, яка рятує

Регулярна зміна положення тіла залишається золотим стандартом профілактики. Але важливо не лише «перевернути», а й зробити це правильно.

Ключові правила репозиціонування

Кут 30° на боці — не 90°. Бічне положення під кутом 30° (напівбічне) є найбезпечнішим: воно розвантажує крижово-куприкову зону та не створює прямого тиску на великий вертлюг. Повне бічне положення (90°) значно збільшує ризик.

П’яти мають «плавати». Підкладіть валик під гомілки так, щоб п’яти взагалі не торкалися матраця. Це єдиний надійний спосіб захистити п’яти від тиску.

Кут узголів’я — не більше 30°. Підняття вище 30° без медичних показань різко збільшує зсув тканин у крижово-куприковій зоні.

Ніколи не тягти по поверхні. При переміщенні пацієнта використовуйте ковзаючі простирадла, піднімайте — не ковзайте.

Допоміжні засоби профілактики: що рекомендують міжнародні гайдлайни

Матраци з перерозподілом тиску

При ризику за Брейден ≤18 стандартний матрац має бути замінений на реактивний (пінополіуретановий). При Брейден ≤12 або неможливості регулярного репозиціонування — показаний активний матрац із чергуванням тиску (EPUAP, рівень доказів A).

Профілактичні піняні пов’язки

Мета-аналізи 2017–2019 років підтверджують: профілактичне накладання поліуретанових піняних пов’язок (клас Mepilex Border, Allevyn) на крижі та п’яти у пацієнтів ІКУ та ортопедії знижує частоту пролежнів на 50–83%. Механізм — редукція тертя, захист від вологи, мікроклімат.

Що категорично НЕ слід застосовувати

Міжнародні настанови прямо забороняють масаж почервонілих ділянок, кільцеподібні подушки під куприк, обробку ішемізованої шкіри тальком або крохмалем. Ці методи не лише неефективні — вони посилюють ушкодження.

Харчування та гідратація: недооцінений фактор

Нутриційний дефіцит безпосередньо підвищує ризик пролежнів. Цільові показники для пацієнтів групи ризику: білок 1,2–1,5 г/кг/добу, рідина — мінімум 30 мл/кг/добу (за відсутності протипоказань). При виявленні ризику недоїдання за шкалою MUST або NRS-2002 — обов’язкова консультація дієтолога.

Документування: якщо не записано — значить не зроблено

Відсутність запису про оцінку ризику, огляд шкіри або репозиціонування юридично та клінічно рівнозначна відсутності самої дії. Мінімальна документація включає:

• • Результат оцінки за шкалою ризику при надходженні та при змінах стану

• • Опис стану шкіри в зонах ризику при кожному огляді

• • Час та позицію кожного репозиціонування

• • Фото та детальний опис при виявленні будь-яких змін шкіри

Підсумок: 5 речей, які потрібно впровадити вже завтра

1. 1. Оцінювати ризик за шкалою Брейден при надходженні кожного пацієнта, якого призначено на ліжковий або обмежений режим.

1. 1. Перевіряти 8 зон ризику при кожному огляді — і обов’язково проводити тест бланшування.

1. 1. Забезпечити «плаваючі» п’яти всім пацієнтам із ризиком — без компромісів.

1. 1. Уникати кута 30°+ для узголів’я без прямих медичних показань.

1. 1. Документувати кожну дію: огляд, репозиціонування, стан шкіри.

Профілактика пролежнів — це не один захід, а культура щоденного систематичного догляду. І ця культура починається з кожної конкретної медичної сестри.