У квітні 2026 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові методичні рекомендації щодо кодування та формування онкологічного діагнозу (наказ №473). Документ змінює підхід до опису онкологічних захворювань і наближає українську медичну практику до міжнародних стандартів.
Головна ідея змін — зробити онкологічний діагноз максимально точним, структурованим і зрозумілим для всіх лікарів, незалежно від закладу чи регіону.
Що саме змінюється
Раніше формулювання діагнозу могло суттєво відрізнятись від лікаря до лікаря. Тепер підхід уніфікується: кожен онкологічний діагноз має формуватися за чіткою логікою і містити ключові характеристики пухлини.
Йдеться не просто про назву захворювання, а про комплексну інформацію — де саме знаходиться пухлина, який вона має тип, наскільки поширена та чим це підтверджено. Такий підхід дозволяє уникнути неоднозначностей і зменшити ризик клінічних помилок.
Міжнародні стандарти як основа
Нові рекомендації базуються на двох ключових системах, які вже давно використовуються у світі.
Перша — це класифікація для онкології (ICD-O), яка дозволяє точно закодувати локалізацію пухлини та її морфологічний тип. Фактично це “мова”, якою описують пухлини на глобальному рівні.
Друга — система TNM, яка описує поширеність процесу. Вона враховує розмір і поширення первинної пухлини, стан лімфатичних вузлів та наявність віддалених метастазів. Саме ця система лежить в основі визначення стадії захворювання, що є критично важливим для вибору лікування.
Чому це важливо для практики
Стадія та характеристики пухлини — це не формальність у документації. Вони безпосередньо впливають на рішення лікаря: від вибору методу лікування до оцінки прогнозу для пацієнта.
У нових рекомендаціях окремо підкреслюється необхідність підтвердження діагнозу. Він може бути клінічним, коли базується на обстеженнях, або морфологічним — коли підтверджений патогістологічно чи молекулярно. Саме другий варіант вважається “золотим стандартом”.
Такий підхід дозволяє не лише підвищити точність діагностики, а й забезпечити однакове трактування клінічних випадків у різних закладах.
Як це вплине на лікарів
Для лікарів це означає перехід до більш структурованої роботи з діагнозами. Важливо не просто встановити онкологічне захворювання, а правильно його закодувати та описати відповідно до міжнародних вимог.
Це також напряму пов’язано з електронною системою охорони здоров’я: стандартизовані дані легше обробляти, аналізувати та використовувати для формування статистики і планування медичної допомоги.
Практичне значення для системи охорони здоров’я
Уніфікація онкологічних діагнозів — це не лише про зручність для лікарів. Це основа для якісної онкологічної статистики, наукових досліджень і планування ресурсів.
Коли дані про пацієнтів є точними та однаково структурованими, з’являється можливість об’єктивно оцінювати результати лікування, порівнювати їх між регіонами та вдосконалювати клінічні підходи.
Висновок
Новий наказ МОЗ — це крок до системності в онкології. Він змінює не лише формулювання діагнозу, а й підхід до мислення лікаря: від описового — до чітко структурованого та доказового.
У довгостроковій перспективі це означає більш точну діагностику, кращу комунікацію між фахівцями та ефективніше лікування пацієнтів.