Медикаментозна безпека: що має знати медична сестра, щоб не нашкодити пацієнту

Медична сестра вводить препарат. Це остання точка контролю перед тим, як ліки потраплять до пацієнта. Все, що відбулось до цього — призначення лікаря, перевірка дозування, підготовка розчину — може містити помилку. Медична сестра може її виявити. Або не виявити.

Масштаб проблеми

За даними ВООЗ, у 5–10% госпіталізованих пацієнтів виникає хоча б одна медикаментозна помилка. Наслідки варіюються від незначного дискомфорту до смерті. Значна частина цих помилок — запобіжна.

Медична сестра несе особисту відповідальність за правильність виконання призначення. Це не лише моральна відповідальність — за Законом «Про лікарські засоби» та «Основами законодавства про охорону здоров’я» вона може мати дисциплінарні, адміністративні і кримінальні наслідки.

Сім видів помилок — і де приховані найнебезпечніші

Класифікація «5 правильних» знайома всім: препарат, доза, пацієнт, шлях введення, час. Розширена до «7 правильних» додає документацію та право пацієнта на відмову.

Найчастіші — помилки дози (близько 30%) і часу введення (ще близько 30%). Але найнебезпечніші — помилки препарату при роботі з LASA-засобами (Look-Alike, Sound-Alike): схожі назви або ампули однакового вигляду стають причиною чверті всіх медикаментозних помилок.

Лазикс і Ланоксин. Новокаїн, Лідокаїн і Новокаїнамід. Натрію хлорид 0.9% і 10% NaCl. Читати потрібно не вигляд упаковки — читати потрібно концентрацію і назву на кожній ампулі кожного разу.

High-alert препарати: де помилка вбиває

Концентровані електроліти, інсулін, антикоагулянти, опіоїди — не просто «відповідальні препарати». Це засоби, при помилці з якими у пацієнта може зупинитися серце або зупинитися дихання.

10% KCl, введений нерозведеним болюсно у вену — зупинка серця. Це відбувалось. І відбувається. Тому концентровані розчини KCl зберігаються окремо з маркуванням «Небезпечно! Перед введенням розвести!» — і ніколи не вводяться без розведення.

Одиниці інсуліну не скорочують як «U» — бо рукою в листі призначень це виглядає як «0», і 4U стає 40 одиницями.

Правило «тричі»

Перша перевірка — при взятті з шафи. Друга — при наборі в шприц. Третя — безпосередньо перед введенням.

Не «я знаю цей препарат напам’ять». Не «я вже перевірила». Тричі — щоразу.

Анафілаксія: медсестра не чекає лікаря

Анафілаксія розвивається протягом секунд. Перший препарат — адреналін (епінефрин) 0.3–0.5 мг внутрішньом’язово в зовнішню поверхню стегна. Не антигістамінні. Не преднізолон. Адреналін — перший.

Медична сестра не чекає лікаря для введення адреналіну при анафілаксії. Вона зобов’язана знати, де в її відділенні зберігається адреналін, і вміти його ввести до приходу лікаря.

SBAR: як повідомляти лікарю правильно

При будь-якому ускладненні або сумніві — структурований метод SBAR: Situation (що відбувається), Background (контекст), Assessment (ваша оцінка), Recommendation (що потрібно від лікаря).

Чіткий структурований звіт дозволяє лікарю за 30 секунд зрозуміти ситуацію і прийняти рішення. Хаотичне «щось не те з пацієнтом» — ні.

Право відмовитись від виконання небезпечного призначення

Медична сестра несе особисту відповідальність за введений нею препарат. Якщо лікар призначає щось явно небезпечне (наприклад, 10 мл 10% KCl болюсно), медсестра має право і обов’язок відмовитись.

Відмова — не непослух. Це захист пацієнта. Документувати, повідомити завідувача, попросити письмове підтвердження. Якщо призначення небезпечне — воно залишається небезпечним і з письмовим підписом лікаря.

Про нормативну базу: важлива актуальна інформація

МОЗ наказом № 2415 від 3 листопада 2021 року скасувало 22 протоколи медичної сестри з догляду за пацієнтом і виконання основних медичних процедур та маніпуляцій, затверджені наказом МОЗ від 01.06.2013 № 460, натомість жодних документів на заміну не видало. Це означає: якщо у вашому закладі є локальні протоколи медсестри з посиланням на Наказ № 460 — вони юридично не чинні.

Чинними залишаються: Наказ МОЗ № 584/2003 (зберігання ліків), Наказ МОЗ № 898/2006 (фармаконагляд і повідомлення про побічні реакції), Наказ МОЗ № 1614/2021 (інфекційний контроль та асептика при ін’єкціях). До появи нових протоколів — медичні заклади мають самостійно розробити локальні СОП.