AF-CARE: сучасний підхід до лікування фібриляції передсердь

Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, що супроводжується підвищеним ризиком інсульту, серцевої недостатності, когнітивних порушень і смерті від серцево-судинних захворювань. Враховуючи зростаючу поширеність цього стану та його негативний вплив на здоров’я пацієнтів, важливим є комплексний підхід до лікування, який виходить за межі лише контролю ритму або частоти серцевих скорочень.

Концепція AF-CARE (Atrial Fibrillation – Comorbidities, Anticoagulation, Rhythm Control, and Early Cardiovascular Risk Factor Management) представлена в Рекомендаціях ESC щодо лікування фібриляції передсердь 2024, розроблених у співпраці з Європейською асоціацією кардіо-торакальної хірургії (EACTS) і підкреслює важливість контролю супутніх захворювань та факторів ризику як невід’ємної частини терапії ФП.

AF-CARE: Основні принципи

1. Контроль супутніх захворювань (Comorbidities Management)

Супутні захворювання не лише підвищують ризик розвитку ФП, а й сприяють її прогресуванню та ускладненням.

Артеріальна гіпертензія

Гіпертонія є одним із ключових факторів ризику ФП. Пацієнти з підвищеним артеріальним тиском мають вищий ризик інсульту, серцевої недостатності та кровотеч на фоні антикоагулянтної терапії.
Цільовий систолічний АТ: 120–129 мм рт.ст. (допустиме <140 мм рт.ст. у літніх пацієнтів).
Діастолічний АТ: 70–79 мм рт.ст.
Перевага в лікуванні: інгібітори АПФ або БРА, оскільки вони можуть зменшувати ризик рецидиву ФП.

Серцева недостатність

ФП і серцева недостатність мають тісний зв’язок: розвиток одного стану сприяє прогресуванню іншого.
Пацієнти з ФП і ФВЛШ ≤40% мають найвищий ризик ускладнень.
Оптимізація терапії відповідно до ESC 2023:

  • Діуретики – для контролю еуволемії.
  • Інгібітори АПФ/БРА, антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів – для зменшення ремоделювання серця.
  • Ретельний контроль ЧСС.

Цукровий діабет 2 типу

Приблизно 25% пацієнтів із ФП мають цукровий діабет.
Перспективні препарати: інгібітори SGLT2 та агоністи GLP-1, які покращують прогноз серцево-судинних захворювань.
Посилання на ESC 2023: стратегія лікування ССЗ у пацієнтів з діабетом.

Ожиріння

ІМТ >30 кг/м² асоціюється зі збільшенням ризику рецидиву ФП після абляції.
Зменшення маси тіла на 10% може знизити частоту епізодів ФП.
Комбінований підхід: дієта, фізична активність, контроль супутніх метаболічних розладів.

Обструктивне апное сну (ОАС)

ОАС підвищує ризик рецидиву ФП та знижує ефективність лікування.
Скринінг ОАС у пацієнтів, які проходять стратегію контролю ритму.
Лікування CPAP (постійний позитивний тиск у дихальних шляхах) – зменшує ризик рецидиву ФП після кардіоверсії та абляції.

Фізична активність

Регулярні аеробні вправи покращують переносимість ФП, якість життя та зменшують її навантаження.

Вживання алкоголю

Алкоголь асоціюється з підвищеним ризиком ішемічного інсульту у пацієнтів із ФП.
Відмова від алкоголю після встановлення діагнозу може знизити ризик ускладнень.

2. Антикоагулянтна терапія (Anticoagulation)

Антикоагулянти є основою профілактики інсульту при ФП.
Вибір залежить від CHA₂DS₂-VASc-оцінки.
НОАК (апіксабан, дабігатран, ривароксабан, едоксабан) – препарати першого вибору.
Антагоністи вітаміну К (варфарин) застосовуються при наявності механічних клапанів або вираженої мітральної стенозуючої хвороби.

3. Контроль ритму (Rhythm Control)

Стратегія вибору:

  • Антиаритмічна терапія – аміодарон, дронедарон, соталол.
  • Катетерна абляція – ефективніший метод для довготривалого підтримання синусового ритму.

Коли рекомендована абляція?

  • Пацієнти з симптоматичною ФП, незважаючи на медикаментозне лікування.
  • Молоді пацієнти для довготривалого контролю ритму.

4. Раннє управління серцево-судинними факторами ризику (Early Cardiovascular Risk Factor Management)

✅ Вплив на основні фактори ризику (гіпертонія, ожиріння, діабет, ОАС, алкоголь).
✅ Модифікація способу життя (фізична активність, харчування).

Висновки

Підхід AF-CARE акцентує увагу не лише на лікуванні ФП, а й на корекції супутніх захворювань та факторів ризику, що сприяють прогресуванню аритмії. Контроль артеріального тиску, серцевої недостатності, діабету, маси тіла, обструктивного апное сну та способу життя – невід’ємні компоненти ведення таких пацієнтів.

Комплексний підхід значно покращує прогноз:

  • Зменшує ризик інсульту та серцево-судинної смертності.
  • Покращує контроль ритму та ЧСС.
  • Підвищує ефективність антикоагулянтної та антиаритмічної терапії.

Отже, AF-CARE – це не просто лікування фібриляції передсердь, а стратегія довготривалого покращення якості життя пацієнтів і зменшення серцево-судинних ризиків.

Ознайомитися з новими рекомендаціями повністю можна за посиланням: https://academic.oup.com/eurheartj/article/45/36/3314/7738779?login=false#485089444 

Залиши свій відгук чи пропозицію

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

Вас також може зацікавити

Липень 2026 року виявився насиченим на схвалення FDA. Від першого перорального інгібітора PCSK9 до безрецептурної комбінації двох найпоширеніших знеболювальних. Огляд...
Американський коледж торакальних лікарів (CHEST) опублікував нову клінічну настанову щодо скринінгу, діагностики та лікування обструктивного апное сну (ОАС) під час...
29 липня 2026 року сталось дещо незвичне. Того ж дня, коли The Lancet опублікував рецензовані результати дослідження HOPE-3 і назвав...