11 квітня — Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона: червоний тюльпан як символ надії

Щороку 11 квітня світова спільнота зупиняється, аби згадати мільйони людей, які живуть із хворобою Паркінсона, і вшанувати пам’ять лікаря, який першим описав цю недугу. Сьогодні — день, коли червоний тюльпан стає символом уваги, солідарності та невгасимої надії.

Чому саме 11 квітня?

Ця дата обрана невипадково — це день народження британського лікаря Джеймса Паркінсона (1755–1824). У 1817 році він опублікував «Есе про тремтячий параліч» — першу наукову працю, в якій детально описав симптоми хвороби, що сьогодні носить його ім’я. З 1997 року, за ініціативи ВООЗ та Європейської асоціації хвороби Паркінсона, цю дату відзначають як Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. У різних країнах проводяться зустрічі пацієнтів зі спеціалістами, просвітницькі заходи та публічні акції — аби суспільство пам’ятало: ці люди потребують не лише лікування, а й розуміння.

Тюльпан із людською душею

За кожним символом стоїть людська історія. Червоний тюльпан у русі боротьби з хворобою Паркінсона з’явився завдяки голландському садівнику Яну Ван дер Верельду, який сам страждав від цієї недуги. У 1980 році він вивів новий сорт — яскраво-червоний, з витонченим білим краєм — і назвав його «Доктор Джеймс Паркінсон». Квітка отримала нагороду Королівського садівничого товариства у Лондоні та міжнародні відзнаки. У 2005 році на Всесвітній конференції у Люксембурзі червоний тюльпан офіційно став символом міжнародного руху. Сьогодні Європейська асоціація хвороби Паркінсона використовує стилізоване зображення тюльпана, пелюстки якого утворюють літери «P» і «D».

Що відбувається в мозку?

Хвороба Паркінсона — друге за поширеністю нейродегенеративне захворювання після хвороби Альцгеймера. Воно вражає близько 1% людей старше 60 років і є неврологічним захворюванням із найшвидшими темпами зростання поширеності та інвалідизації у світі. Чоловіки хворіють частіше за жінок у співвідношенні приблизно 1,5:1.

В основі хвороби — поступова загибель дофамінергічних нейронів чорної субстанції головного мозку. Це призводить до виснаження дофаміну та порушення рухового контролю. У тканинах мозку й периферичних нервах виявляють патологічні скупчення білка альфа-синуклеїну — так звані тільця Леві.

Три головні рухові симптоми: тремор спокою (тремтіння, яке зменшується під час руху), брадикінезія (сповільненість рухів) та ригідність (підвищена м’язова жорсткість). Поряд із руховими проявами хворобу часто супроводжують немоторні симптоми — порушення сну, втрата нюху, депресія, закрепи, когнітивні зміни. Нерідко саме вони, а не тремор, найбільше впливають на якість життя.

Як встановлюють діагноз?

Діагноз є передусім клінічним — на основі симптомів, анамнезу та неврологічного огляду. Суттєва позитивна відповідь на дофамінергічну терапію підтверджує його. У складних випадках застосовують DaTscan (спеціальна сцинтиграфія), яка підтверджує втрату дофамінових нейронів і допомагає відрізнити хворобу Паркінсона від есенційного тремору. Сучасним додатковим методом є біопсія шкіри — вона виявляє характерні зміни у нервових волокнах більш ніж у 90% випадків захворювання.

Лікування: є надія

Повністю вилікувати хворобу Паркінсона наразі неможливо, але контролювати її симптоми — цілком реально. Леводопа залишається золотим стандартом терапії та найефективнішим засобом для корекції рухових порушень. За тривалого застосування можуть розвиватися моторні флуктуації та дискінезії, тому лікарі нерідко комбінують її з іншими препаратами: агоністами дофаміну, інгібіторами МАО-Б, амантадином та іншими. У важких випадках застосовують глибоку стимуляцію мозку — нейрохірургічне втручання, яке суттєво покращує якість життя пацієнтів.

Не лише тремтіння

Серед тих, хто жив із хворобою Паркінсона, — Папа Іоан Павло ІІ, художник Сальвадор Далі та боксер Мохаммед Алі. Їхній приклад нагадує: цей діагноз не ставить крапку. Люди з хворобою Паркінсона продовжують працювати, творити й надихати інших.

Якщо ви або ваші близькі помічаєте ранні ознаки — зміну почерку, притуплення нюху, незначний тремор або порушення сну — не зволікайте зі зверненням до невролога. Рання діагностика відкриває більше можливостей для ефективного лікування.

LibraMed бажає всім пацієнтам та їхнім родинам сили, підтримки та здоров’я.