Консерванти у продуктах харчування підвищують ризик гіпертонії та серцево-судинних захворювань — велике проспективне дослідження

Нове масштабне дослідження, опубліковане в European Heart Journal, виявило зв’язок між регулярним споживанням консервантів-харчових добавок та підвищеним ризиком розвитку гіпертонії і серцево-судинних захворювань.

Що досліджували вчені

Французькі вчені з Університету Сорбонна Париж Норд та Університету Париж Сіте провели масштабне дослідження в рамках когорти NutriNet-Santé — одного з найбільших дієтологічних досліджень у світі, що тривало з 2009 по 2024 рік.

До аналізу увійшли 112 395 дорослих учасників (78,7% жінок, середній вік 42,8 року) без попередньої гіпертонії чи серцево-судинних захворювань. Середній термін спостереження становив 7,9 року.

Дослідники оцінювали щоденне споживання 58 різних консервантів-харчових добавок за допомогою повторюваних 24-годинних харчових щоденників (до 96 на одного учасника). Це дозволило отримати надзвичайно точну картину реального харчування кожного з учасників з урахуванням конкретних торгових марок продуктів.

Ключові результати

Гіпертонія

За час спостереження гіпертонія розвинулась у 5 544 учасників. Порівняно з тими, хто вживав найменше консервантів, у групі з найвищим споживанням загальні консерванти підвищували ризик гіпертонії на 24% (HR 1,24; 95% ДІ 1,16–1,34), неантиоксидантні консерванти — на 29% (HR 1,29; 95% ДІ 1,20–1,39), антиоксидантні консерванти — на 22% (HR 1,22; 95% ДІ 1,13–1,31).

Серцево-судинні захворювання

ССЗ виникли у 2 450 учасників, з них 1 142 — цереброваскулярні захворювання (інсульти, ТІА), 1 308 — ішемічна хвороба серця. Неантиоксидантні консерванти підвищували ризик ССЗ на 16% (HR 1,16; 95% ДІ 1,04–1,29), а ризик ішемічної хвороби серця зростав на 26% (HR 1,26; 95% ДІ 1,10–1,46).

Конкретні речовини під підозрою

Після корекції на множинне тестування статистично значущий зв’язок із підвищеним ризиком гіпертонії показали:

З підвищеним ризиком ССЗ незалежно пов’язана аскорбінова кислота (E300): HR 1,15 (95% ДІ 1,04–1,28).

Гіпертонія як посередник

Аналіз медіації показав, що 16,2% зв’язку між неантиоксидантними консервантами та ССЗ опосередковується через гіпертонію, ще 4,7% — через цукровий діабет 2 типу. Це підтверджує частково причинно-наслідковий ланцюжок: консерванти → гіпертонія → ССЗ.

Де найбільше консервантів?

Дослідники виявили, що консерванти широко розповсюджені в різних харчових групах, однак деякі є більш специфічними. Сульфіти (E220–E228): 83,7% надходить з алкогольних напоїв. Нітрити та нітрати: понад 50–76% — з переробленого м’яса (ковбаси, сосиски, м’ясні консерви). Еритробати: 42% — також з переробленого м’яса. Пропіонати містяться переважно в хлібобулочних виробах, аскорбати та цитрати — в оброблених фруктах та овочах.

Варто зазначити, що 99,5% учасників мали ненульове споживання консервантів — це відображає реальне повсюдне поширення цих добавок у промислових продуктах.

Чому це важливо: можливі механізми

Сорбат калію (E202) є транс-жирною кислотою. Негативний вплив транс-жирів на серцево-судинну систему добре задокументований, включаючи підвищення артеріального тиску. Крім того, in vitro дослідження підтверджують його цитотоксичність та здатність активувати кінцеві продукти глікозилювання.

Нітрит натрію (E250) сприяє окисному стресу в ендотеліальних клітинах та утворенню N-нітрозосполук, що підвищує інсулінорезистентність і, відповідно, ризик гіпертонії.

Аскорбінова кислота та еритробати у формі харчових добавок можуть діяти інакше, ніж аскорбінова кислота з натуральних джерел (фруктів, овочів), — через відмінності у харчовій матриці, дозах та взаємодіях з іншими компонентами продукту.

Лимонна кислота та екстракт розмарину, попри потенційно гіпотензивні ефекти в тваринних моделях, при хронічному вживанні у невеликих дозах можуть спричиняти довгострокову адаптаційну гіпертензивну відповідь.

Сильні сторони та обмеження дослідження

Серед переваг — найбільша на сьогодні проспективна вибірка з цієї теми, висока точність оцінки впливу завдяки до 96 харчових щоденників на учасника з урахуванням конкретних торгових марок, динамічне зіставлення даних, яке враховувало можливі зміни складу продуктів виробниками, тривалий термін спостереження до 15 років та мультиджерельна верифікація випадків через реєстри медичного страхування.

Серед обмежень — обсерваційний дизайн не дозволяє робити остаточних висновків про причинно-наслідковий зв’язок, когорта представлена переважно жінками з відносно високим освітнім рівнем, що обмежує узагальнення на всю популяцію, та неможливість повністю виключити залишковий конфаундинг.

Висновки та практичне значення

Автори дослідження закликають до переоцінки регуляторних стандартів безпеки цих харчових добавок з урахуванням балансу між перевагами консервації та потенційним впливом на серцево-судинне здоров’я.

Результати не суперечать наявним дієтологічним рекомендаціям — навпаки, доповнюють їх: важливо не лише збільшувати споживання овочів, фруктів, риби та клітковини, але й надавати перевагу свіжим та мінімально обробленим продуктам.

«Це дослідження надає нові ідеї для перегляду оцінки безпеки цих харчових добавок, які повинні враховувати баланс користі та ризику між збереженням їжі та потенційним впливом на серцево-судинне здоров’я», — підкреслюють дослідники.

Практичні рекомендації

1. Читайте склад продуктів. Звертайте увагу на коди E202, E250, E224, E300, E316, E330 — особливо пацієнтам з факторами ризику серцево-судинних захворювань.
2. Обмежуйте перероблене м’ясо. Ковбаси, сосиски та м’ясні консерви є основним джерелом нітритів та нітратів.
3. Надавайте перевагу свіжим продуктам. Мінімальна обробка означає менше консервантів.
4. Алкогольні напої — основне джерело сульфітів. Їх обмеження відповідає загальним рекомендаціям щодо серцево-судинного здоров’я.
5. Моніторинг артеріального тиску у пацієнтів з високим споживанням промислових продуктів харчування є особливо актуальним.