СПКЯ більше не існує: синдром офіційно перейменований у ПМОС — і це важливіше, ніж здається

12 травня 2026 року, під час Європейського конгресу ендокринології в Празі, оголошено: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) офіційно перейменовано.

Нова назва — поліендокринний метаболічний оваріальний синдром, або ПМОС (polyendocrine metabolic ovarian syndrome, PMOS). Результати опубліковано у The Lancet (Teede HJ et al., 12 травня 2026 р.) після понад 11 років роботи та залучення понад 22 000 учасників з усього світу. 

Чому стара назва була проблемою

Термін PCOS є неточним — він має на увазі патологічні кісти яєчника, приховує різноманітні ендокринні та метаболічні ознаки та сприяє затримці діагностики, фрагментованому лікуванню і стигматизації.

Стара назва акцентувала на морфологічному критерії — полікістозній морфології яєчників — який ані необхідний, ані достатній для встановлення діагнозу, як зазначали експерти NIH. 

Нова назва відображає реальність: «поліендокринний» — бо залучені кілька ендокринних залоз; «метаболічний» — бо інсулінорезистентність і дисліпідемія є ключовими; «оваріальний» — бо яєчники залишаються центральним органом.

Що змінюється на практиці — і що ні

Діагностичні критерії залишаються без змін: оліго-ановуляція, гіперандрогенізм та полікістозна морфологія яєчників або підвищений АМГ. Підлітки потребують перших двох критеріїв для зниження гіподіагностики. Заплановано 3-річне поетапне впровадження нової назви з оновленням клінічних настанов, медичної освіти та міжнародних систем класифікації хвороб; повна інтеграція цільово у 2028 році. 

Для практики перехідного періоду: допустимо вживати «ПМОС (раніше СПКЯ)» або «СПКЯ/ПМОС» у медичній документації.

Метформін vs інозитол: що каже наука 2023–2024 рр.

Міжнародна настанова PCOS 2023 включає 254 рекомендації і використовується у 196 країнах. Метформін рекомендований переважно для метаболічних проявів і має більшу ефективність ніж інозитол, який пропонує обмежені клінічні переваги при СПКЯ. 

Це не означає, що інозитол марний — але означає, що при значній інсулінорезистентності (НОМА-IR понад 2.5) розмова з пацієнткою повинна бути чесною: метформін дає кращий доказово підтверджений ефект. Систематичний огляд 30 РКД (n=2230), що інформував настанову 2023, показав: докази на підтримку інозитолу обмежені та непослідовні, рівень доказовості — низький або дуже низький. 

Вітамін D: призначати лише при дефіциті

До 67–85% жінок зі СПКЯ мають дефіцит або недостатність вітаміну D. При підтвердженому дефіциті корекція покращує показники інсулінорезистентності, знижує тестостерон і нормалізує цикл. Але пацієнтці з рівнем 25(ОН)D 38 нг/мл (норма) додаткові дози вітаміну D не дадуть метаболічного ефекту.

Правило: вимірювати 25(ОН)D при встановленні діагнозу, призначати при дефіциті або недостатності, контролювати через 3 місяці.

ПМОС без зайвої ваги — повноцінне захворювання

Жінки зі СПКЯ/ПМОС більш схильні до інсулінорезистентності незалежно від ІМТ. Приблизно 30–50% жінок зі СПКЯ/ПМОС мають нормальну вагу, але не менші метаболічні ризики. Не перевіряти НОМА-IR, глюкозу та ліпіди у стрункої пацієнтки з СПКЯ/ПМОС — помилка. 

Стигматизація ваги: що рекомендує настанова 2023

Настанова 2023 наголошує: мінімізувати стигматизацію ваги, запитувати дозвіл на зважування, пояснювати ризики, пов’язані з вагою. Немає одного «ідеального» дієтичного режиму — підтримувати той, якого пацієнтка здатна дотримуватись. 

Висновок

СПКЯ стало ПМОС. Назва змінилась — але суть стала зрозумілішою: це метаболічно-ендокринне, а не гінекологічне захворювання. Ця зміна означає, що лікар, який бачить у ПМОС лише «нерегулярний цикл і кісти», бачить лише частину картини. Метаболічний скринінг, корекція інсулінорезистентності та довгостроковий моніторинг — це не опція, це стандарт.