GOLD 2026: найсуттєвіша ревізія рекомендацій з ХОЗЛ за останнє десятиліття

Шосте велике оновлення Глобальної ініціативи з ХОЗЛ переосмислює саму природу захворювання, розширює показання до біологічної терапії та вперше вводить цілий розділ, присвячений штучному інтелекту в пульмонології.

Нова концепція: ХОЗЛ — активне захворювання

Ключове концептуальне зрушення GOLD 2026 — перехід від статичної моделі до динамічної. Якщо раніше ХОЗЛ визначали переважно через ступінь обмеження повітряного потоку (FEV₁), то тепер документ наголошує: ХОЗЛ є захворюванням із постійно діючими біологічними процесами, які призводять до патологічних змін і потенційно піддаються корекції за допомогою лікування.

Нове визначення. «Активність хвороби» при ХОЗЛ — це стан, за якого запальні біологічні шляхи залишаються активними та спричиняють пошкодження тканин. Некерована активність веде до прогресування хвороби, незворотного пошкодження легень і зниження функціональних можливостей пацієнта.

Терапевтична мета, сформульована у GOLD 2026, — досягнення «стану низької активності хвороби»: жодних загострень, відсутність наростання симптомів, мінімальний вплив на якість життя. Це принципово змінює логіку ведення пацієнта: лікар більше не «контролює симптоми», а прагне досягти стабільної клінічної ремісії з моніторингом біомаркерів.

Для оцінки активності рекомендовано відстежувати: рівень еозинофілів крові, динаміку симптомів (за шкалами mMRC та CAT), частоту і тяжкість загострень, темп зниження FEV₁.

Рання діагностика: нові алгоритми виявлення

Розділ 2 документа переглянуто з акцентом на проблемі масового недодіагностування. За оцінками GOLD, значна частка пацієнтів отримує діагноз лише після того, як хвороба досягла вираженого ступеня. Нові рекомендації пропонують конкретні інструменти для зміни цієї ситуації.

«Варто намагатися діагностувати пацієнтів раніше, адже переваги від цього можуть бути вражаючими» — Клаус Фогельмайєр, голова Наукового комітету GOLD.

У Розділі 2 з’явилися два нових алгоритми: фактори, пов’язані з недодіагностуванням ХОЗЛ (Рис. 2.8), та алгоритм активного виявлення випадків ХОЗЛ (Рис. 2.9). Рекомендовано систематично обстежувати: нинішніх і колишніх курців, пацієнтів із невмотивованою задишкою або хронічним кашлем, а також використовувати вже існуючі програми скринінгу раку легень як можливість виявити недіагностоване ХОЗЛ.

Оновлення категорій GOLD A, B і E

На основі нових даних обсерваційних досліджень критерії класифікації пацієнтів переглянуто у бік суворішої оцінки ризику. Найважливіша зміна стосується категорії E: тепер до неї відноситься пацієнт навіть з одним помірним загостренням за попередній рік (раніше вимагалося щонайменше два помірних або одне тяжке).

Дані нових досліджень свідчать: навіть одне помірне загострення до початку підтримувальної терапії достовірно підвищує ризик наступних загострень. Тому поріг для розгляду ескалації лікування знижено до одного помірного епізоду — з метою якомога раніше вивести пацієнта у стан низької активності хвороби.

Фармакотерапія: нові алгоритми та біологічна терапія

Алгоритми лікування тепер чітко поділено на два типи: алгоритм початкового лікування (для пацієнтів без попередньої підтримувальної терапії) та алгоритм лікування на подальших візитах (для пацієнтів на існуючій терапії). При кожному повторному візиті лікар має оцінювати задишку та загострення, перевіряти техніку інгаляції та прихильність до лікування, а також вирішувати питання ескалації або деескалації терапії.

Біологічна терапія — найочікуваніше оновлення (нова Таблиця 3.11):

• Дупілумаб (мішень: IL-4/IL-13, тип 2 запалення) — рівень доказів A. Знижує частоту загострень, покращує FEV₁ та якість життя у пацієнтів із хронічним бронхітом.
• Меполізумаб (мішень: IL-5, еозинофільне запалення) — рівень доказів A. Знижує частоту загострень у пацієнтів як із хронічним бронхітом, так і без нього.
• Бенралізумаб (мішень: IL-5Rα) — не продемонстрував зниження частоти загострень у проведених дослідженнях.

Алгоритм призначення біологіків: у пацієнтів на потрійній терапії (ДДБА + ДДМА + ІГКС) з еозинофілами крові ≥ 300 кл/мкл та збереженими загостреннями рекомендовано розглядати додавання дупілумабу або меполізумабу.

Нефармакологічне лікування

Документ підтверджує провідну роль нефармакологічних підходів і розширює їх перелік: відмова від куріння (пріоритет № 1), легенева реабілітація — зокрема телереабілітація, програми інтегрованої допомоги, фізичні тренування, нутритивна підтримка для запобігання кахексії. Окремо виділено оновлені рекомендації щодо вакцинації проти грипу, пневмококу та RSV з урахуванням нових клінічних даних.

Загострення ХОЗЛ — повністю переписаний розділ

Глава 4 переглянута повністю. Введено нові алгоритми (Рис. 4.3, 4.4, 4.7), що відображають сучасне розуміння тригерів, класифікації та лікувальної тактики. Акцентується, що профілактика загострень є не менш важливою, ніж їх лікування: кожне загострення залишає органічний слід у вигляді прискореного зниження FEV₁ та підвищення довгострокової смертності.

Документ окремо перераховує стани, що можуть імітувати або поглиблювати загострення і потребують активного виключення: пневмонія, ТЕЛА, гостра серцева недостатність, пневмоторакс. У багатьох пацієнтів точна причина загострення залишається невстановленою.

Коморбідність — оновлений розділ

Глава 5 також переписана повністю. ХОЗЛ рідко існує ізольовано: серцево-судинні захворювання, тривога та депресія, метаболічний синдром, рак легень — типові супутні стани. GOLD 2026 наполягає на системному підході до коморбідності як невід’ємному елементі ведення пацієнта.

Окремо виділено менеджмент overlap-синдрому (поєднання ХОЗЛ і бронхіальної астми): призначення ІГКС є обґрунтованим у пацієнтів з ознаками астматичного компоненту або підвищеним рівнем еозинофілів крові у поєднанні з загостреннями в анамнезі. Рішення приймається індивідуально на основі клінічної картини та біомаркерів.

Нова глава: ШІ та нові технології

Вперше в історії GOLD до документа включено окрему Главу 6 — «Штучний інтелект та нові технології у ХОЗЛ». Серед розглянутих напрямів: алгоритми ШІ для діагностики, клінічного ведення та прогнозування перебігу ХОЗЛ, телемедицина та гібридні моделі надання допомоги, дистанційна легенева реабілітація та програми самоменеджменту. Документ при цьому застерігає: ШІ несе з собою ризики та обмеження, які потребують ретельного аналізу перед впровадженням у клінічну практику, а доказова база щодо ефективності віртуальних форматів порівняно з очними продовжує формуватися.