Функціональна дисфонія: чому захриплість — це не «дрібна скарга» і коли треба діяти терміново

Вчителька 42 роки. Два роки «хронічна захриплість». Щороку «лікується від ларингіту». Полоскання, НСЗП при загостреннях — і черговий курс. Ларингоскопії не було жодного разу.

Це не ларингіт. Це вузлики голосових складок — і вони вже два роки чекають на фонопедію.

Дисфонія — не симптом, а сигнал

Дисфонія — будь-яке патологічне відхилення від нормальної якості голосу: захриплість, хрипкість, слабкість, напруженість, нестабільність. За Настановою МОЗ 00876 «Захриплість та дисфонія», при захриплості, що не пов’язана із застудою, а також у будь-якого пацієнта, у якого захриплість триває понад 2 тижні, необхідна консультація ЛОР-спеціаліста. Не «ще один курс». Огляд.

Затримка діагностики при раку гортані — це різниця між T1 (5-річна виживаність >95%) і T3–4 (30–40%).

Функціональна vs органічна: спочатку виключити органіку

Функціональна дисфонія — діагноз виключення. Поставити його можна лише після ларингоскопії, яка підтвердила відсутність структурних змін або мінімальні вторинні зміни. Призначати лікування психогенної або гіперфункціональної дисфонії без попереднього огляду гортані — помилка.

Гіперфункціональна дисфонія (напружений, хрипкий голос при надмірному зусиллі) — найчастіший варіант у педагогів і лекторів. Гіпофункціональна (тихий, «повітряний» голос) — при нейром’язовій слабкості. Психогенна афонія — раптова, з нормальним шепотом, після емоційного стресу.

Шепіт — не голосовий відпочинок

Це найпоширеніша помилка при рекомендаціях пацієнту. При шепоті напруга на голосові складки більша, ніж при нормальному тихому мовленні. Голосовий режим — це або повне мовчання, або тиха нормальна розмова. Але не шепіт.

Антибіотики при вірусному ларингіті: ні

Більшість гострих ларингітів — вірусні. При вірусному ларингіті найважливішими методами лікування є голосовий спокій та уникнення кашлю, інгаляційна терапія. Антибіотики не мають ефекту при вірусній інфекції і формують резистентність. 

Пацієнти з професіями, які супроводжуються сильним навантаженням голосу, повинні мати достатньо довгий період лікарняної відпустки, принаймні один тиждень. 

LPR: рефлюкс без печії

Ларингофарингеальний рефлюкс (LPR) у половини пацієнтів протікає без класичної печії. Ранкова захриплість, першіння, відчуття «грудочки в горлі» — і нормальна ФГДС. Нормальна ФГДС не виключає LPR.

Пробна терапія ІПП двічі на добу за 30 хвилин до їжі протягом 2–3 місяців — і діагностика, і лікування одночасно. Якщо є відповідь — LPR підтверджено.

Спастична дисфонія: ботулотоксин, а не голосовий спокій

Спастична дисфонія — фокальна дистонія м’язів гортані. Переривчастий, «задавлений» голос, що посилюється при мовленні і покращується при шепоті — класика. Голосовий спокій не допомагає при дистонії.

Золотий стандарт: ін’єкції онаботулотоксину А в тиреоаритеноїдний м’яз. Ефект у >90%, тривалість 2–4 місяці. Виконується фоніатром або ЛОР із відповідним досвідом.

Три червоні прапорці, які не можна ігнорувати

Захриплість понад 3 тижні у курця або особи старше 40 років — термінова ларингоскопія. Захриплість плюс стридор або задишка — термінова ларингоскопія того ж дня. Захриплість після операції на щитоподібній залозі — парез поворотного нерва до виключення. Жодного «ще одного курсу» без огляду.